Як говорити українською правильно й гарно? Інтерв’ю з Наталією Клименко

admin
Поділитись

14315697_1268032003221620_524574537_oОсобисто для мене тема чистої мови є дуже актуальною. Я родом з м. Біла Церква, де дуже поширений суржик. Щоб ви розуміли: так поширений, що приїхавши в Київ навчатися в університеті, я була в шоці! Порівняно з іншими, моя мова була просто скаліченою росіянізмами. Тобто всі свої 17 років я була впевнена, що розмовляю українською мовою, бо 100% була оточена суржиком:) Мені пощастило це завчасно зрозуміти і вже з першого курсу почати працювати над чистотою своєї мови. Процес цей непростий і довготривалий, але основне – це бажання і реальні інструменти, що можуть допомогти не зупинятися. В моєму випадку, такими інструментами були мої друзі, які не лінувалися мене постійно виправляти і робити зауваження. За це я їм дуже вдячна.

Зараз все набагато простіше, оскільки існують ресурси і проекти, які націлені саме на вдосконалення та вивчення української мови, забезпечуючи нас реальними інструментами, щоб говорити гарно і правильно.

Тож сьогодні хочу в межах рубрики “Ті, хто змінюють світ”, присвятити публікацію одному із таких проектів. В цій рубриці я намагаюсь висвітлити досвід людей чи ініціатив, що не бояться створювати щось нове, створюють реальну дію та показують, що кожен може впливати навіть на дуже глобальні процеси.

Знайомтеся, це Лепетун і він головний герой проекту “Мова – ДНК нації”Мені пощастило поспілкуватися з засновницею цієї чудової й дуже корисної ініціативи Наталією Клименко та вивідати трохи інсайдерської інформації:) про те, як їм вдалося реалізувати такий потужний проект і на якому етапі розвитку він є зараз. Далі – пряма мова Наталі.

Mova_222

Наталю, з чого виникла ідея та все почалося?

Почну з того, що мені завжди було прикро помічати граматичні помилки й росіянізми в рекламних плакатах у метро, листах від підрядників і навіть у публікаціях у ЗМІ. Наприклад, я бачила, що люди наполегливо пишуть “на жаль” разом – і в якусь мить я вже сама почала задуматися про те, як його потрібно писати. Натрапивши на книгу Антоненка-Давидовича “Як ми говоримо”, я не могла не розказувати про свої знахідками “правильної мови” друзям і рідним. А згодом я подумала, що було б добре ділитися цією корисною інформацією з більшим колом людей. Я пошукала проекти та сайти, присвячені цій тематиці, але не знайшла сучасних ресурсів. Після цього я вмовила чоловіка допомогти мені – і вже за тижнів зо два у нас була назва, логотип і головний персонаж. До речі, оформленню наших матеріалів я відразу приділяла особливо велику увагу. Адже, працюючи в PR, я давно переконалася, що успіх будь-якої ініціативи залежить не тільки від її місії чи наповнення, а й від її оформлення.

Якщо говорити про місію проекту, то ми створюємо сучасні інструменти для вивчення та вдосконалення української мови, щоб популяризувати її в Україні. Вірю в любов через знання – що краще українці знатимуть солов’їну, то більше її любитимуть. Мрію, щоб в Україні було модно говорити українською.

Mova_246

На кого ви орієнтуєтеся? Яка ваша аудиторія?

У нас досить широка аудиторія: україномовні, що хочуть вдосконалити знання рідної мови, а також російськомовні, що прагнуть перейти на українську чи хочуть розмовляти зі своїми дітьми українською. Крім того, це діаспора, студенти й школярі, які готуються до ЗНО. Наприклад, цього року перед ЗНО з української мови динаміка відвідування сайту шалено виросла.

Щодо географії користувачів, звідки найчастіше заходять на ваш сайт?

Якщо говорити про географію, то найбільша частка аудиторії припадає на Київ (близько 35%,), але вона поступово зменшується, розподіляючись між іншими регіонами. Найактивніші міста за останній місяць – це Львів (8%), Харків (4%),  Дніпропетровськ (3%), Вінниця (2%), Одеса (2%) і Запоріжжя (2%). Багато діаспори користується з Росії, Судану, Польщі, США, Німеччини, Нідерландів, Великобританії та Італії. Є користувачі навіть з тих міст, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Для мене це має величезне значення.

Звідки ви берете ресурси на здійснення проекту? 

Насправді вже понад два роки проект здійснюється виключно волонтерськими зусиллями. Пам’ятаю, як 13 квітня 2014 року ми опублікували перше правило на ФБ проекту.  І досі ми дуже обережно підходимо до питання комерціалізації ініціативи, оскільки розуміємо, що люди звикли до безкоштовного формату й не хочемо звужувати аудиторію через комерційну складову. Проте, ми маємо великі плани щодо розвитку проекту. Наприклад, цього року плануємо видавництво книги, і не тільки. (оновлення: книга вже видана та доступна у всіх Книгарнях Є України.)

14315697_1268032003221620_524574537_o Також готуємося до кампанії з метою збору коштів для створення мультсеріалу для маленьких діток.

З якими перешкодами ви стикаєтеся реалізовуючи проект?

Найбільша перешкода – це обмежені ресурси. Ми не можемо залучати більшу кількість людей, які б регулярно створювали нове наповнення для наших ресурсів. Оскільки всі з нашої команди повноцінно працюють, інколи просто не вистачає часу на реалізацію всіх амбітних ідей і планів. Тобто на це потрібно шукати кошти, а процес пошуку коштів також вимагає часу, якого в нас немає:)

Mova_90_654x506_559

Як ви порадите покращувати свою українську мову?

(1) Читати українською – класиків і сучасних авторів

(2) Говорити українською якомога частіше

(3) Підписатися на ресурси вивчення чи покращення мови (групи в ФБ чи розсилки). Це будуть своєрідні маленькі нагадування, які вас мотивуватимуть не зупинятися.

Що вам особисто дав проект, Наталю?

Я розумію, що роблю важливу справу,  яка зараз дуже потрібна. Річ у тім, що я хочу, щоб у глобальному світі ми зберегли свою ідентичність, і вірю, що піклування про чистоту своєї мови є дуже важливим фактором у цьому процесі. І якщо я можу посприяти цьому – я це роблю. Та кількість відгуків, яку ми отримуємо, дуже надихає.

Іноді, читаючи вдячні листи, я не можу стримати сліз, бо розумію, що це комусь дуже потрібно. Нещодавно я отримала листа з Криму, у якому жінка дякувала за проект, бо за допомогою нього вона може вчити разом зі своїми дітьми українську. З її слів, вона шкодує, що раніше не цінувала мову, коли були можливості для її вивчення. Я прочитала й просто розплакалася… І це надихає більше, ніж будь-які матеріальні речі.

IMG_3504

P.S. На прикладі Наталії та її команди я ще раз впевнююся в тому, що кожен може змінювати світ навколо і змінювати життя інших людей навіть у таких глобальних питаннях як мова. Головне – це бажання і праця:) Приєднуйтеся до цього крутого проекту й давайте покращувати себе та світ разом.

Долучайтеся у спільноту саморозвитку “Пошуршимо?”. Це онлайн ком`юніті для жінок, що разом творять продуктивне життя в гармонії з собою. У спільноті щомісяця відбуваються майстер-класи, відеоконференції, спілкування в чатах, діє книжковий клуб. долучитись
Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.