75
September 20, 2018
Привіт! З задоволенням і натхненням продовжую огляд неймовірної книги, що надихнула мене зробити кардинальні зміни в своєму житті “Коротко і по суті“.(електронна>>>>) Частину №1 ти можеш переглянути за посиланням>>>
Сьогодні ж ми продовжуємо тему суперзайнятості і важливості вміти обирати важливе, щоб фокусуватися на ньому. Скажу відверто, вже з власного досвіду:), це велика праця. Дуже складно відмовитися від зайвого заходу, який обіцяє бути цікавим, або від зустрічі, від якої незручно відмовитися. В житті – часом це перетворюється на якусь нереальну проблему. Ти починаєш себе мучити і думати, чи це правильно. Чи не обмежуєш ти себе, чи живеш повним життям?
Проте це проходить, бо було би вже геть нестерпно. Маючи ту справу, яка варта фокусу і часу, ти розумієш суть цього підходу. Адже твоє повне життя аж ніяк не залежить від цієї зустрічі чи одного з мільйону заходів, правда? Тут дуже класно підмітив автор:
Коли ми озираємося на своє життя і на свою кар’єру, то що захочемо побачити: довгий детальний список “досягнень”, які насправді не мають жодного значення, чи декілька дійсно суттєвих, значних перемог?
Уважно обирати можливість серед тих, які ми шукали, – це одне, але коли можливості самі нас знаходять, стає ще важче. Ми отримуємо пропозицію про роботу, коли не чекали. З’являється сторонній проект – зовсім не наша сфера, але легкі гроші. Хтось просить допомогти, і ви любите допомагати, але вам за це не заплатять.
З’являється страх втратити щось важливе. Як ми можемо відмовитися? Ось маємо пропозицію, її можна обговорювати. Ми б ніколи не ставили собі за мету її отримати, але тепер, коли вона так легко йде до рук, розмірковуємо над нею. Але якщо погодимось просто тому, що це добра нагода – ризикуємо пізніше відмовитися від іншої – важливішої.
Жертвуючи своїм правом на вибір, я зробив вибір. Кепський вибір.
Коли ми відмовляємося від власної здатності вибирати, щось інше або хтось інший втручається і вибирає за нас.
Вибір – не явище. Вибір – це дія. Це не даність, а процес. Може ми й не завжди можемо вирішувати, які у нас будуть варіанти, але ми завжди можемо вирішувати, який із них обрати.
Ми надто довго перебільшували значення зовнішнього аспекту вибору (наші варіанти) і надто довго применшували значення нашої внутрішньої здатності вибирати (наші дії).
Здатність вибирати не можна забрати чи навіть віддати – її можна тільки забути.
Деякі зусилля приносять більшу винагороду за інші. Було би легко розглядати роботу в контексті співвідношення часу та грошей. Але я знав, що насправді значення має співвідношення між часом і результатами.
Наполеглива праця – це важливо. Але більше зусиль не обов’язково забезпечать більше результатів. Принцип “менше, або краще”, – так. Звикнути до ідей працювати”менше, але краще” може бути складніше, ніж здається, особливо враховуючи, що раніше нас нагороджували за те, що ми працюємо більше… і більше, і більше. А є точка, після якої ви докладатимете більше зусиль, а змін не буде – або навіть настане ступор. Ідея прямого зв’язку між результатами і зусиллями приваблює, це правда. Вона здається справедливою. Але багато досліджень на цю тему свідчать про інше.
Інколи те, чого ви не робите, і те, що робите, буває однаково важливим (Воррен Баффет)
Приголомшлива реальність така: ми живемо в світі, де майже все нічого не варте і тільки дещо винятково цінне.
Для виділення суттєво важливого нам потрібні простір для мислення, час для того, щоб подивитись і послухати, дозвіл на гру, мудрість на сон і дисципліна, щоби застосувати до свого вибору селективний критерій якості. Якщо ви вважаєте, що супрезайнятість і суперзавантаженість – свідчення продуктивності, ви, мабуть, вважаєте також, що час на дослідження, думки й рефлексії треба звести до мінімуму. Однак саме ці речі – протиотрута від штучної зайнятості, якою уражено стільки людей.
Френк О’Брайен каже: “Я вважаю, що присвячувати час тому, аби видихнути, озирнутись і подумати, критично важливо. Щоб творити інновації та зростати, ви маєте бачити це якомога чіткіше. Нам потрібен час на себе, щоб мати змогу відділити кукіль від пшениці. На жаль, у нашу голодну на час еру в нас немає його за визначенням – потрібно цей час знайти самим.”
З якоїсь причини у нас хибні асоціації зі словом зосереджуватись. Коли мова йде про вибір, люди зазвичай думають про зосередження як про певний стан. Однак зосередження – це ще і певна дія. Щоби бути зосередженим – потрібно виділити час і зосередитись.
Що швидшим і зайнятішим стає ваше життя, то більше вам потрібно часу на роздуми. І що більше довкола гамору, то більше потрібно тихих місць, де ми справді можемо зосередитись. Неважливо, наскільки зайнятим ви себе вважаєте, – ви можете знайти у своєму розкладі час і місце на роздуми.
Найкращий з усіх наших активів – це ми самі. Якщо ми мало інвестуємо самі у себе – і я маю на увазі наші мізки, тіло й дух, – завдаємо шкоди нашому головному інструментові. Один з основних способів, яким люди, а особливо амбітні, успішні люди, пошкоджують цей інструмент – брак сну.
Сон – це не тільки відпочинок для тіла, а і приємність для мозку.
Читайте найсвіжіше
Читайте також
