Хто обирає як вам жити? 7 запитань від есенціаліста

Сафроньєва Галина
Поділитись

Повертаюся із відпустки. Відкриваю ноутбук. Дивлюся на купу непрочитаних листів. Повільно починаю стресувати. Перший дзвінок, другий, третій… За кілька хвилин ловлю себе на тому, що заповнюю Гугл-форму, яка взагалі не на часі. Ще за 5 хвилин згадую, що треба розпакувати речі. Встаю з-за столу і круговерть справ починається знову. Так минає день за днем, тиждень за тижнем, а в кінці місяця сумно дивлюся на календар і думаю: ну куди ж він так швидко промайнув, цей жовтень/липень/березень? 

Якщо ви впізнали себе бодай в одному реченні, то вітаю у команді не-есенціалістів. Що ж, попереду на нас чекає надскладна місія — навчитися правильно визначати пріоритети. Але в цій справі ми не одні, адже на допомогу приходить неперевершений Ґреґ Маккеон та його “Есенціалізм”. Тому сідайте зручніше, беріть ручку та блокнот і готуйтеся занотовувати власні відповіді на кілька запитань, що зроблять ваше життя більш есенційним і допоможуть поглянути на власну продуктивність під новим кутом. 


Есенціалізм — це підхід, де ви мудро інвестуєте свій час та енергію, аби бути найефективнішими у найголовніших справах. Ключовими інструментами є вміння ставити пріоритети та робити вибір. В есенційному житті люди займаються найважливішими справами, а не усім підряд. Це сприяє продуктивності та дарує відчуття самореалізації.

Автором цієї концепції є Грег Маккеон. Він автор книг “Есенціалізм” та “Без зусиль”, генеральний директор McKeown Inc. Допомагає людям та компаніям досягати результатів через мистецтво визначення пріоритетів. Серед його клієнтів Adobe, Apple, Google, Facebook, Pixar, Salesforce.com, Symantec, Twitter, VMware и Yahoo !.


7 питань есенціаліста для змістовного життя

1. Хто замість мене визначає пріоритети? 

Можливо, ви пригадаєте певний випадок із життя, коли замість того, аби бути поруч із рідними, сиділи на роботі допізна, приходили додому шалено втомлені, не мали сил навіть на спілкування із дітьми/батьками/партнерами, а мовчки завалювалися в ліжко і поринали в сон? А зранку знову йшли на роботу, працювали більше, ніж потрібно, і ситуація повторювалася знову? Так-от, найголовніше питання, яке варто собі поставити, це не “Як мені встигати і працювати більше, і проводити час з рідними?”, а “Хто буде вибирати, чим мені займатися, а від чого відмовитися?”. Жертвуючи часом із близькими на користь робочих завдань, ви передаєте кермо власного життя своєму начальнику, адже ставите на перше місце роботу. Чи дійсно це те, чого ви прагнете?

2. У чому я хочу досягти успіху? 

Наш мегашвидкий світ змушує пристосовуватися до нових викликів кожної секунди, тримати руку на пульсі часу і постійно бути в курсі всього. У таких умовах стає дуже важко йти на компроміс, адже ми хочемо отримати все і одразу. Але що робити, коли потрібно обирати між двома справами? Наприклад, записатися на курс із швидкочитання або піти на секцію волейболу? Не-есенціаліст буде думати, як втиснути обидві можливості у свій графік. Натомість есенціаліст прийме компроміс як невіддільну частину життя і зможе точно визначити одну справу, якій захоче присвятити свій час.

3. Як додати більше гри до особистого та професійного життя? 

Чи знали ви, що звичайна гра здатна суттєво покращити багато чинників: від здоров’я до якості освіти та особистих взаємин? Про це, зокрема, говорить засновник Національного інституту гри Стюарт Браун. Гра робить наш мозок пластичнішим, більш адаптивним і творчим. Тож якщо ви відчуваєте, що застрягли на місці, не можете знайти вихід із певної ситуації чи вирішити складне питання, то кілька хвилин розвантаження мозку можуть стати чарівною паличкою. Не-есенціалісти вважають, що гратися — це банальне заняття для дітей, однак Маккеон радить пригадати, що нас захоплювало в дитинстві, і відновити це сьогодні.

4. Чи точно це — чітке “так”? 

Якщо ви, як і я, любите довго сумніватися перед прийняттям остаточного рішення, то наступна історія для вас: компанія-виробник меблів “Вітсое” має дуже вимогливий підхід до підбору персоналу. Там кандидати проходять кілька етапів співбесіди, а в разі успішного відбору, працюють з командою один день. Після цього керівництво розсилає всім працівникам опитувальник, в якому вони пишуть свої враження від нової людини. Якщо команда не певна на всі 100%, то кандидату відмовляють. У компанії керуються правилом: “Якщо це не чітке “так”, тоді це чітке “ні”. Особисто я вважаю такий підхід універсальним, незалежно від того, чи ви обираєте новий телефон, чи місце наступної відпустки.

5. Чи можу я скасувати зобов’язання? 

Моя близька подруга нещодавно розійшлася із хлопцем, з яким була заручена. Після трирічної історії кохання їй було дуже боляче визнати, що стосунки вже давним-давно почали заходити в глухий кут. Вона невтомно продовжувала інвестувати свій час у людину, яка цього абсолютно не цінувала. Такий підхід характерний для не-есенціалістів, які схильні думати, що після стількох вкладених зусиль/коштів/енергії/часу не можна зупинятися. І це стосується не лише токсичних стосунків, а й невдалих робочих проєктів, нецікавих книг, які ми почали читати, нудних розмов, з яких не можемо вирватися. Будьте сміливі, як есенціаліст, скасовуйте зобов’язання, попри незворотні витрати.

6. Я маю додатковий час? 

Це запитання буде особливо болючим для тих, хто звик все відкладати до останньої хвилини: підготовку презентації, написання дипломної роботи, збирання в дорогу тощо. Як показує практика, люди схильні переоцінювати свої часові затрати на певні завдання. Цей феномен отримав назву “помилка планування” і був вперше введений в обіг Нобелівським лауреатом Деніелом Канеманом у 1979-му році. Ось добре знайомий усім приклад: бувши студентами, ми ще з вересня знали, що писатимемо курсову роботу. Попереду було кілька місяців, а ми наївно вірили, що цього вистачить, аби створити шедевр. Але згодом, коли залишалося все менше часу до дедлайну, відчуття внутрішньої паніки наростало, хоча ми й далі сиділи, склавши руки. Які б не були причини, ми зазвичай робили все пізніше, ніж самі собі обіцяли. І, зрештою, в ніч перед захистом таки дописували свою курсову. Аби уникнути стресу, Ґреґ Маккеон радить просту формулу: додавати до часу на завдання або проєкт ще 50% від запланованого. Наприклад, ви вирішили, що підготуєтеся до наради за 40 хвилин. Тепер, знаючи про помилку планування, починайте підготовку за одну годину — і побачите, що результат перевершить будь-які очікування.

7. Що важливо зараз? 

Люди схильні надто перейматися через минулі помилки або ж переживати за майбутнє, яке ще не настало. І так виходить, що поняття “тут і тепер” залишається чимось віддалено-філософським, надто абстрактним, аби над ним задуматися в цю хвилину. Принаймні саме так вважають не-есенціалісти. Але оскільки ми прагнемо покращити якість нашого життя та подивитися на нього під новим кутом, то раджу сьогодні спробувати використати нову мантру: “Я зосереджуюся на теперішньому”. Це може бути доволі болісно для тих, хто звик жити минулими перемогами або постійно надіятися на краще майбутнє. Але настав час повернутися в момент реальності, ставлячи собі запитання: що важливо зараз? Принаймні саме так ви зможете відчути себе по-справжньому присутніми. 

А які з цих запитань практикуєте ви у своєму житті? Можливо, маєте улюблені цитати з книги “Есенціалізм”? Тоді запрошуємо ділитися ними в коментарях, допомагаючи іншим ставати на шлях есенціалістів!

ПОТРЕБУЄТЕ ПІДТРИМКИ? Долучайтеся у спільноту саморозвитку “Пошуршимо?”. Це онлайн ком`юніті для жінок, що не шукають, а створюють себе. У спільноті щомісяця відбуваються майстер-класи, відеоконференції, спілкування в чатах, діє книжковий клуб. Це місце, де ви стаєте сильнішою! долучитись
Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.