ДОБРО і ліхтаревий парад. Острів Ломбок

Авторка:

Таня Пилипчук

засновниця платформи “Пошуршимо?”

Я вірю в добро.

Я впевнена, що хороші люди є скрізь, і якщо ти відкритий серцем і стараєшся, хоча і не завжди виходить, робити хоч трошечки хорошого для інших, це добро повертається в кратних розмірах, як і посмішки, радість, надії,….

Знаю, що це, можливо, звучить досить банально, проте після цієї історії я вірю в це ще більше.

Отож, після навіженого Балі і гармонійного та казкового Гілі, я думала, що вразити нас пляжами, океанами, атмосферами буде дуже важко, і навіщо? Проте, як я писала в попередньому пості, наша дорога Балі-Гілі лежала транзитом через острів Ломбок. І, коли ми вирішили повертатись на Балі, було просто неправильно не побути хоч одну добу на Ломбоці. Проте, коштів в нас уже було взагалі обмаль. Тому, ми думали на одну нічку заскочити на якийсь пляж зі спальничками і зранечку поїхати вже додому.

Отож, ми приїхали в той самий портик  на грузовому човні ‘Гілі – Ломбок’ і хотіли добратись до Кути Ломбок (нам порадили саме цей пляж, оскільки він був трошки далі, але не таким людним).

Таксисти в порту не вірили, що  в нас немає грошей, і тому, ми просто пішли пішечки, щоб вийти на головну дорогу.  Через кілометра два (а було +40)) біля нас зупинився маленький автобус, зовсім пустий, якому було по дорозі. О диво)

Ломбок нас зустрів досить привітно. Особливо було дивно бачити мавпеняток прямо біля дороги. Десятками вони чекали перехопити якоїсь їжі від проїжджаючих. Здавалось, ми заглиблюємося в джунглі.

Потім був ще один автобус, машина і,нарешті, ми на Куті.

Нас висадили біля казкового ресторанчику з дерев’яними столиками і хатинками прямо на пляжі. Грала релаксуюча музика, але було зайнято лиш 2 столика. Ми  звісно ж не мали ніякого наміру сидіти в ресторані, але були настільки втомлені, що сіли просто на пляжі біля самих столиків і затихли, кожен в своїх думках. Гілі так впливає:)

Ми так просиділи годинки 3 і потім познайомились з хлопчиком, що працював в цьому закладі (як виявилось, він онук власниці).

Його англійська була трохи ламаною, проте він намагався з усіх сил і ми так і проговорили до самої ночі. Коли вже випірнули зірки,  ми розклали свої спальні речі і говорили, говорили, говорили.

Ломбок – дивний острів. Люди тут дуже хочуть зробити свою землю такою ж, як Балі, і дуже зазадрять балійцям, бо там – гроші рікою.

Проте вони, напевно, не розуміють унікальність свого острову. Пустинно, але комфортно, недорого, проте добратись проблемно.

Вони ще щиро радіють гостям, а не сприймають їх, як ходячих гаманців.

Тут живуть бідно. Дітки від 3 до 14 років бігають по пляжах зі сплетеними сестрами чи мамами браслетиками по 1 долару і просять їх купити.

Так, не продають, а саме просять. Вони змалку говорять англійською, хоча не вчать.

Маленький Man 9-ти років розповів нам, що живе в сусідньому селищі за 8 км, але приїжджає сюди заробляти, щоб було чим платити за школу. А вдома у нього традиційний будиночок, проте він спить на обладнаному дереві. Він дуже пишався кепкою, подарованою американцем і говорив вже, як дорослий.

Слухати це страшно, бо усідомлюєш, як мілко ти мислиш і як мало ти знаєш, щоб робити якісь висновки.

Ці дітки так і ночують на дерев’яній терасі цього ресторанчику. Всі розуміють.

Вночі тут особливо гарно.  Пляжу фактично не видно. Як тільки стемніло, пустинна гавань раптово перетворюється на ліхтаревий парад.

Десятками з’явлються вогні прямо у воді, і ми ніяк не могли зрозуміти, що це. Немов світлячки, вони рухались і вся ця дивовижна вечірка продовжувалась кілька годин. А потім все зникає, наче магія якась.

Виявляється, це нічні рибалки, що приманюють рибу світлом і в малесеньких човниках виходять щоночі на рибалку.

Виглядає, немов з дна піднялися боги і бавляться вогнями. І це довершується бездоганним зоряним небом і теплим бризом.

Ми могли вже не спати, говорячи про шлях, мрії та релігію.

Ломбок, думаю, ніколи не буде таким як Балі. І це добре. Причиною є релігія, що дуже важлива в Індонезії. Вона є основою життя тут.

На Балі – хінду (96%), на Ломбоці – мусульманство (98%). Тут буде ненормально купатись в купальниках, наприклад, якщо ти хоч трошки толерантний. Хоча я можу судити лише по одному пляжу)))

І врешті про ДОБРО.

Наш друг  нам просто не дозволив ночувати просто неба. Він віддав свою хатинку із очерету, а сам спав на терасі з дітками-продавцями. На наступний день підготував нам сніданок, провів екскурсію.

Ми провели на Ломбоці 2 доби, хоча планували лиш одну нічку і повернулись на Балі з 5 доларами на трьох.

Проте, Ломбок для мене залишився островом переосмислення і добра.