Українці в світі) Тендітна Наталка і її мандрівки Азією

admin
Поділитись

Для мене, кожна країна і кожна мандрівка – це люди.

Мої враження, спогади і емоції – це скоріше не прекрасні пляжі чи джунглі, а ті ЛЮДИ, з ким ти цю красу відчуваєш, ті,  з ким ти шалено автостопиш чи просто кайфуєш біля океану.

Тому, сьогодні, я хочу вас познайомити зі українкою Наталочкою,  випускницею Могилянки, з якою я познайомилась  в АБУ-ДАБІ при пересадці по дорозі в Індонезію.

Тож це історія тендітної красуні з душею ‘перченої бунтарки’, що живе вже майже рік в Азії (Індонезія, Камбоджа, Малайзія), подорожує сама і надихає мене своєю сміливістю та волелюбивістю.

738288_315828835194018_1382615220_o

Передісторія  (Від імені Наталки)

Покинула домівку 3 вересня 2012, наскільки я пам’ятаю. У мене був рейс в Індонезію з Москви, тож я вирішила провести у Білокам’яній кілька днів, щоб трохи пом’якшити шок від зміни оточення. З Москви був переліт в Джакарту через Абу-Дабі, під час цього перельоту ми власне і познайомилися з Таньою))

В Індонезії більшість часу я провела в Семаранзі, бо була прив’язана до своєї стипендійної програми (прим. автора Darmasiswa). Подорожувала переважно на вихідних та в межах Яви: Джоджакарта, Воносарі, Магелан, Унгаран…

Під час двомісячних канікул поїхала на острови Карімунджаву, провела багато часу в улюбленій Yogyakarta, з’їздила на Балі. Власне, шкодую, що далі нікуди не поїхала. Певне не зуміла вдало організувати свій час, плюс до останнього часу не могла зрозуміти, що у мене з візою… Мені в університеті до останнього тижня обіцяли подовжити…  А я наївна дуже на це сподівалася…

Коли зрозуміла, що візи мені не буде, вирішила забити на Індонезію та податися до мого давнього товариша в Камбоджу, в місто Сієм Ріп. До Камбоджи їхала через Малайзію.

В Малайзії провела 11 прекрасних днів, зустріла неймовірних людей в Куала Лумпурі через Couch Surfing. Окрім КЛ встигла на 3 дні зганяти на острів Пенанг, в Джорджтаун, славнозвісний своєю прекрасною їжею. Потім полетіла з КЛ в Пном Пень, звідти автобусом до Сієм Ріп.. Там протусила близько двох тижнів, детально роздивилася Анкор і після цього вирішила повернутися знову в КЛ.

296250_375197659257135_986212382_n

Там прожила і пропрацювала близько місяця, а потім поїхала через мальовничий, розташований посед зелених схилів Тайпінг до Тайланду. Близько тижня провела в прикордонному великому і нетуристичному Хат Йаї, згодом з невеликими перебіжками приїхала на райський острів Ко Тао, провела там більше тижня, займалася снорклінгом, дайвінгом. Потім перепливла на Ко Панган, і от зараз я тут вже близько тижня: вечірки, снорклінг, велосипед… Прекрасне місце з прекрасними людьми, хочеться затриматися тут на довше..  От такий маршрут))

Пересувалася дуже по-різному, часом літаком, часом автобусом, часом автостопом, часом пішки)) Грошей витрачала по мінімуму, вписувалася в друзів і по Couch Surfing, намагалася самій готувати, ходити пішки, де це можна було..  Заробляла: давала приватні мовні уроки в КЛ, от поки і все, що робила. Зараз у пошуках інших варіантів.

Яким було твоє життя до Великих азійських мандрів?

До Індонезії я побувала в Європі (Варашава, Ейдховен, Амстердам, Брюссель), в Росії (Москва, південна частина біля Чорного моря, Кавказ), Абхазії, Туреччині. Багато подорожувала в межах України, обожнюю Крим, після всіх моїх митарств продовжую ніжно любити Меганом, Лисячу бухту, мис Айя, Тарханкут…

Що спонукнуло поїхати в Індонезію?

В Індонезію мне спонукала поїхати моя любов до подорожей, плюс бажання якось змінити своє життя, повсякдення, досвід.

Якоюсь мірою я залежна від подорожей і від зміни місць.

Якщо я довго нікуди не рухаюся – починаю почувати неспокій.

Три речі, чим тобі близька і далека Азія

Тут постійно багато свіжих овочів і фруктів (це мені важливо як вегетаріанці ;)), люди люблять посміхатися і звикли допомагати одне одному. Щодо негативів, то це планування міського простору (зокрема неповага до пішоходів), ставлення до довкілля, в деяких місцях –  також ставлення до іноземців.

Найнебезпечніший випадок в твоїх подорожах?

Загалом у мене дуже безпечна подорож і ніякої напруги я особливо не відчуваю) Мабуть, почала трохи хвилюватися під час свого автостопу Хат Йаї – Сурат Тані. Я розраховувала подолати цю відстань за один день і переночувати на паромі до Ко Тао, але через незнання місцевості і мови, я збилася з маршруту і опинилася вночі казна-де в невідомому місті поблизу траси.. Я була дуже змучена і знервована і думала вже шукати десь місце для свого гамака. Але мене виручила абсолютно рендомна тайська сім’я.. Люди практично не розуміли англійської, але запросили мене переночувати в їхньому домі, нагодували вечерьою, сніданком та відвезли наступного ранку на зупинку потрібного автобуса… Так що найнебезпечніший випадок не був таким вже небезпечним. 🙂

888719_486907851374763_802357984_o

Чому ти навчилась, перебуваючи тут?

Навчилася не панікувати, справлятися зі своїми страхами, не боятися робити те, чого хочу, не боятися суспільної думки, довіряти людям, пробувати нове. Загалом це дуже важливий ментальний досвід, який мене змінив і продовжує змінювати.

Які плани, якщо вони є)))?

Поки буду десь між Тайландом і Малайзією, подорожую, шукаю себе

Що ти вважаєш “щасливим життям” вцілому?

Мабуть, це коли ти перестаєш боятися своїх бажань, намагаєшся їх втілювати

Що для тебе бути щасливою?

Позвивати себе, розширювати межі можливого і прийнятного, здійснювати свої мрії.

Що ти скажеш другу, який незадоволений своїм життям?

Думаю, треба не боятися йти на ризик і змінити своє життя: залишити все, що не приносить насолоду – роботу, навчання, місто, партнера; перестати жити по інерції.

Найкрейзі вчинок (при тому що все, що ти робиш – крейзі)))?

Те, як я живу, не здається мені божевільним; божевільно – це коли ти робиш те, що тобі не до душі і не рефлексуєш над цим. Я живу так, як мені подобається, я почуваюся цілком комфортно, тому все, що я роблю здається мені розумним. Можливо, дещо з того, що я роблю, видасться комусь дивним: наприклад те, що використовую СouchSurfing.com, або те, що пересуваюся автостопом, або те, що я подорожую сама.. Насправді, в цьому нема нічого божевільного (принаймні для мене).

Я почуваю себе набагато щасливіше, ніж коли я вела осіле і одноманітне життя в Києві.

Людина, що запам”яталась тобі в подорожах і чим?

Щодо людей – важко відповісти. Я пам’ятаю всіх, з ким познайомилася. В моїх мандрах зустрічаю прекрасних сміливих закоханих в подорожі і пригоди людей. Вони мене дуже надихають. Усі.

Фільм або книга, які порадиш?

Щодо фільмів, я маю багато улюблених. Не можу сказати, що вони змінили моє життя, але вразили і  надихнули на роздуми. Є одне кіно, яке для мене дуже важливе і яке майже про мене – “Permanent vacation” Джармуша. Дуже рекомендую. Особливо для людей, залежних від подорожей.

Щодо людей, можливо, Юрій Гагарін та Григорій Сковорода. Я не можу сказати, що фанатка цих людей, я навіть не особливо й занурена у їхні біографії. Скоріше, вони мені подобаються як символи.

Дякую Наталці

ФБ: Наталка Новосілька

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.