47
August 29, 2015
В навушниках Urban space Ukrainian Radio.
В записнику стоси списаних ідей
В наплічнику лептоп і зеніт
В голові думки про дім, батьків, війну, волонтерів, новинні інтерпретації і політичний дебілізм
У серці радість від нового і смуток за домом.
Така оце моя Прага, українська можна сказати. Я вже давно зрозуміла, що куди б ти не їхав, якби далеко не забіг – всередині лишаєшся всеодно тільки ти, хоч і серед інших декорацій.
І не тільки тому, що звичний рельєф, мова, щоденна активність та люди змінюються, а і тому, що нове життя відкривається перед тобою: з новими можливостями, ідеями, натхненнями і перепитіями.
Скачу по бруківці в оточенні неперевершеної, але дуже подібної архітектури, купи іноземців, велосипедистів і собак. Задумала пити менше кави, а тут це так важко, поміж затишних кав’ярень і цукерень:)
Прага вже описана мільйони разів, зафіксована на незліченній кількості фото і відчута серцями тисяч мандрівників. Закручене павутиння вулиць, сходи на пагорбах вниз і вверх, червоні трамваї, що ніби і схожі на українські з Подолу, та все ж новіші. Візерунки на стінах будинків, скульптури, вітражі, грубі двері та цікаві балкончики.
Мистецька, цікава, свіжа, різноманітна, різнонаціональна, вражаюча, прекрасна……………, чужа, холодна і багатолюдна. Місто контрастів, чи не так?
Більше всього вражає контраст пражської богеми і далеко не богемних молодих і безпритульних, накурених, наколених, наштиряних, набуханих…. Їх багато тут.
Якщо прокинешся в 5-й ранку, то зафіксуєш тишу, спокій ще невимкнених ліхтарів, порожність вулиць, туман, неймовірну красу пражських мостів та річки Влтави. Дивовижне видовище.
Кажуть цей найкращий час, щоб оцінити велич Карлового мосту. Я ще до нього не дійшла так рано:)
Читайте також
Наші безкоштовні програми