651
10 Листопада, 2015
Сьогодні вівторок. А в мене суботній вечір:) Хочеться говорити про любов. Так багато говориться, пишеться, співається і присвячується в світі саме любові.
Але так легко і часто можна забігатися в перепитіях і запутатися в своїх думках, мріях та планах. Так багато хочеться встигнути, зробити, змінити, розпочати і завершити. Навкруги тренінги, майстер-класи, лекції, кіноперегляди, зустрічі, ефіри…, все підряд. І так важливо зберегти час для близьких.
Усвідомлення цінності дорогих тобі людей приходить не завжди вчасно і відразу, воно часом запізнюється, а часом взагалі губиться в тіні стратегічних планів. Але, все-таки так невимовно прекрасно розуміти це, розуміти які дорогі тобі батьки, як цінуєш людей, що навколо. Як неймовірно мати час кожного вечора подякувати за них, подумати про них і приділити їм трошечки себе. І хай це буде не так ефективно, хай ти не зробиш все, що задумав сьогодні.
Часто ти це розумієш, коли далеко і надовго. В такій призмі, все стає на свої місця без гіпербол і підміни цінностей.
Думаю, що зараз саме час комусь подзвонити або ще краще – написати листа. А для натхнення – гарна музичка з дитинства.
https://www.youtube.com/watch?v=3DWg7zNOyK8
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну