Думки, коли тобі виповнилося 31

Авторка:

Таня Пилипчук

засновниця платформи “Пошуршимо?”

Минуло 15 років з часу, коли закінчила школу! OMG, яка я щаслива, що це було так давно і завершилося:) Школа не була для мене золотою порою і не лише через мою золоту медаль та усі супутні наслідки:))))  Я ніколи не розуміла правила гри, де потрібно комусь доводити, яка ти крута, де тебе оцінюють не за вчинками, а за словами інших людей і де ти сприймаєш це як норму середовища, бо не знаєш іншого. 

Після усього, що пережилося за ці 15 років, я щаслива мати чітке усвідомлення: ми самі створюємо свої правила життя та середовище. Це усвідомлення змінило мене, моє життя, оточення, цілі й загалом усе, що зовні й всередині. Саме тому, я прокидаюся сьогодні у свої 31 в абсолютному кайфі від свого віку, від того, що роблю і з ким це створюю, з величезною вдячністю моїм близьким і друзям.

Звісно, мова не йде про ідеальне життя:))) Якщо ви давно на цьому блозі, то знаєте – ідеальності як такої не існує. Якщо ви помічаєте її в своєму оточенні, то знайте – це картинка, яку для вас малюють. Потужною силою є прийняти неідеальність себе та свого життя. Це окриляє і дає право на помилку. 

Цей рік для мене став направду проривним: я звільнилася з роботи і почала 100% часу працювати у своєму проєкті мрії, переїхала в нове житло, почала нормально кермувати, набрала WOW команду.Разом ми запустили нову платформу, організували конференцію на 75 людей, апгрейднули Спільноту “Пошуршимо?” до майже 150 учасниць, створили авторські листівки, я почала писати авторську колонку на Happy Monday та The Kolo, а також вести свою програму на Radio Skovoroda. О, я провчилася 1 рік на магістерській програмі в LVBS і вперше виступала на радіо та TБ. 

Якщо в цифрах, то рік був WOW:

• 49 статей написано на блозі>>>
• 231 планерів розлетілося по всій Україні>>>
• 164 людей об’єдналися в спільноті Пошуршимо?>>>
• 6 місяців, 5 людей в команді і платформі Пошуршимо запущена>>>
• 48 вебінарів всередині спільноти проведено>>>
• 20 ефірів на публічних сторінках ФБ і Інстаграм
• 13 майстер-класів створено на платформі>>>
• 7 нових людей долучилося до створення проєкту
• 12 програм на Radio Skovoroda проведено
• 7 статей для інших видань написано і опубліковано (Happy Monday, Bit.ua, The Kolo)
• 75 людей зустрілися на Конференції “Пошуршимо?”>>>
• 12 модулів навчання LVBS (і домашніх робіт, що було для мене найскладніше) пройдено та здано
• 14 книжок прочитано>>>>
• 1 колесо в машині пробито:)))) 

А ще я почала пекти (а це для мене велика перемога), трішки розвиватися в напрямку ECO-споживання та здорового харчування. 

Пишу цей список для себе, щоб ще більше цінувати усе, що маю і себе саму. Бо також схильна знецінювати свої перемоги, а її радощі давити перфекціонізмом. Проте я активно працюю над цим. Чим більше створюю і здійснюю свої мрії, розумію наскільки успіх – не про цифри. 

Звісно цифри важливі мірила прогресу. Проте як тільки вони досягають мінімально комфортного значення , то втрачають свою силу. Продати 200 планерів чи 2000 вже немає різниці у відчуттях. Більше того, перші 100 зазвичай є найбільше значимими і  трудомісткими. До чого я веду? 

До того, що цінності – фундамент будь-якого життя. Які цінності – таке й життя, мрії, відносини й ми самі. Життя у злагоді зі своїми цінностями – це суцільний кайф, бо в тебе відсутній момент вагання і сумнівів у стратегічно важливих виборах та рішеннях. Усе життя ми шукаємо прояв своїх цінностей у світі: створюємо, пишемо, говоримо і таким чином збільшуємо присутність важливих для нас істин навколо. 

Перші 5 років для мене “Пошуршимо?” було викликом і боротьбою, а зараз поступово трансформується у базу створення сприятливого середовища для росту тих цінностей, у які я вірю. 

Спостереження: з кожним роком я все менше і менше піддаюся своєму страху. І чим менше страху в моїй голові, тим яскравішим і цікавішим стає пригода розвитку, створення проєкту, спілкування та життя загалом. Страх нас обмежує, це факт. Ці установочки, що сидять в голові, закривають горизонт і вартує лише трішки привідкрити цю ширму як ви побачите необмеженість можливостей, шляхів реалізації та причин для родості. 

Ось кілька думок, які я сказала собі 10 років тому: 

• Всі відповіді всередині. Роби паузи і аналізуй, думай, вмикай голову при кожному рішеннї та виборі, не йди по колії, а шукай свою стежку. Став собі незручні питання і шукай на них відповідь навіть якщо важко. 
• Не порівнюй себе з іншими, не біжи за чужими цілями. Пробуй, експериментуй, цікався і розвивай здоровий інтерес до різних речей та людей. Твій досвід – база твого пізнання світу. Порівняння – це пряме знецінення себе самої. Дивися на свій прогрес. Хоч це і не просто. 
• Вчися сфокусовано працювати і роби паузи на відпочинок. Вчися відпочивати вже зараз, тому що будеш замаханою конякою все життя, кайфу тобі це не принесе. Все встигнути неможливо, встигай дійсно важливе, забудь про вдавану зайнятість – це шлях в нікуди. 
• Розвивай цікавість до знань. Вчися постійно і захоплюйся процесом. Не тому, що тобі 21 і ти ще нічого не знаєш. А тому, що навчання – найпотужніший рушій внутрішнього прогресу. Обирай джерела уважно, але ніколи не зупиняйся в жазі до нових знань. 
• Люби усім серцем. Коли знаходиш те, що варте твоєї любові, що відповідає твоїм цінностям, розумінню світу й робить щасливою – пірнай в це з головою. Будуть це стосунки, робота чи самопізнання. Коли ми щиро бажаємо росту і розвитку, любов усім серцем та віддача дає стократні результати. Люби себе, піклуйся про тіло і душу. 
• Цінуй, приділяй час близьким і коханим. Це найцінніше, що в тебе є. Ці люди будуть з тобою і коли ти на гребені хвилі, і коли на дні. Шукай таких, що можуть щиро порадіти за тебе і поспівчувати, допомогти. 
• Твоє життя – твої правила. Ніколи не забувай, що ти несеш 100% відповідальності за свої рішення і вибір. Ти можеш будувати своє життя таким, як його бачиш. Запасайся терпінням, це вимагає часу, але ти все зможеш. Вір у себе. 

Дякую в першу чергу своєму чоловікові:), усім учасницям Спільноти “Пошуршимо?”, команді, друзям та сім’ї, за те, що ви усі є і ви усі такі класні. Моє велике натхнення.