Не кажіть “Я тебе розумію”. Про що говорити з людьми, які живуть в окупації?

Вострова Олена
Поділитись

Тисячі людей мешкають в зоні “тихої окупації”. Херсон, Мелітополь, Нова Каховка…

Там немає повітряних тривог, але є ворожі війська, гауляйтери, руйнування символів державності й пам’ятників. Там викрадають активістів, а ще сотні тисяч громадян намагаються вижити й зберігають прихильність до України.

Там знаходяться наші рідні, друзі, колеги, яких ми хочемо підтримати, але не знаємо як. Про що слід говорити, як висвітлювати новини фронту й політики, як втішати та підбадьорювати? Чи доречно зачіпати сферу почуттів й розповідати про себе?

Адже психологічний стан людей, які опинилися в окупації, різниться: від спротиву і твердої віри в перемогу наших ЗСУ до відчаю і втрати сенсу життя. Хоча більшість таки знаходяться у стані мобілізації та виживання в нових умовах.  Про те, як підібрати ключик комунікації й продовжувати спілкування, розповідає психологиня Олена Вострова.

№ 1 ПРОТИДІЙТЕ ІПСО


Потрібно підтримувати теплі стосунки з рідними, друзями чи знайомими. Дуже часто на захопленій території окупанти першочергово проводять ІПСО (інформаційно-психологічні спецоперації). Їхня основна мета – навіяти українцям страх і зневіру в перемогу України, думки: “вас покинули”, “ви нікому не потрібні”, “вас ніхто не буде звільняти”, “вас бомблять українські нацисти” і т.п. Тому спростуйте ці навіювання. Важливо підтримувати віру в те, що ми обов’язково будемо звільняти наші території і визволяти наших людей з окупації.

Наприклад: Не вір, коли ти чуєш, що “вас покинули”, що “українська влада вас здала і ЗСУ не повернуться”. Це брехня. Це психологічні атаки рашистів. Вони навмисно навіюють такі думки, аби люди зневірились. Знай, ми думаємо про вас щодня. Ми робимо все, аби захищати і відвойовувати наші землі. Ми робимо все можливе і неможливе для нашої перемоги.

№ 2 НАБЛИЖАЙТЕ ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ


Не обговорюйте телефоном або у соцмережах пересування та дії ворога на окупованих територіях. Це небезпечно для життя ваших рідних, друзів і знайомих, оскільки ворог може прослуховувати телефонні розмови. Натомість розкажіть про чатбот єВорог. Через чатбот можна таємно поділитися з українськими військовими інформацією про геолокацію, пересування та дії ворога. Це допоможе нашій армії ефективніше знищувати рашистів.

№ 3 ДОНОСЬТЕ ПРАВДУ Й ПОЗИТИВ


Оскільки ворог на окупованих територіях через свої ЗМІ поширює дезінформацію, важливо обговорювати новини. Обмінюйтесь інформацією про те, що відбувається в нашій країні та за її межами. Обговорюйте допомогу, яку надають нам наші західні партнери. Робіть акцент на позитивних новинах. Спростовуйте фейки і маніпуляції росіян. Надавайте перевірену інформацію з надійних джерел.

№ 4 ДОСЛУХАЙТЕСЯ


Спілкуйтесь про побут, про щоденну рутину, про те, що потрібно, чого не вистачає, про те, що є, і чим живе ваша близька людина сьогодні. Нам важливо отримувати правдиву інформацію про те, що відбувається в окупації з людьми. Діліться тим, що відбувається у вашому особистому житті. Нам всім важливо відчувати, що життя триває. Не варто ставити його на паузу в очікуванні кінця війни. Війна – це частина нашого життя, яку потрібно проживати з гідністю.

Стоп-слова. Якщо ваші близькі зіштовхнулися з втратою і переживають стан горя, не кажіть: “Все буде добре”, “Та не переживай ти так сильно”, “Не плач”, “Візьми себе в руки”, “Я тебе розумію” і тому подібні фрази, які знецінюють їхні переживання. Краще просто вислухайте і запитайте, чим конкретно ви можете допомогти.

Наприклад: Мені не все одно, що з тобою. Я готовий/готова тебе вислухати. Ти можеш зі мною поговорити. Якщо тобі хочеться плакати, я поряд, я тут, я тебе слухаю. 

№ 5 ОРГАНІЗУЙТЕ ДОПОМОГУ


Якщо комусь потрібна психологічна допомога, спробуйте організувати її в онлайн-форматі. Наразі багато психологічних служб і психологів надають підтримку безкоштовно або за благодійні внески. Ви можете взяти це на себе.

Наприклад: Я чую, як тобі непросто зараз. Я хочу запропонувати тобі підтримку. Я познайомилась з одним хорошим психологом. Він допоміг мені/моїм знайомим. Добра людина. Професіонал. Ось його телефон. Можеш зв’язатися з ним, коли захочеш.

№ 6 ЦІКАВТЕСЯ ЇХНІМИ ПОЧУТТЯМИ


Частіше цікавтесь тим, як себе почувають ваші рідні і близькі. Запитуйте про їхній настрій. Говоріть про почуття. Кажіть слова любові, турботи й підтримки.

Наприклад: Як ти себе сьогодні почуваєш? Як твій настрій? Ти завжди можеш до мене звертатися, що б з тобою не відбувалось. Ти можеш зі мною поговорити і все мені розказати. Я готовий/готова тебе слухати. Я хочу тебе підтримати. Скажи мені, як я можу це зробити? Чим я можу тебе підтримати? Яка підтримка тобі зараз потрібна? Я люблю тебе. Я переживаю за тебе. Я думаю про тебе щодня.

Але будьте готові до різних реакцій, бо навіть на питання “Як ти?” люди в різних станах в різних обставинах можуть реагувати по-різному. 

У когось це питання може викликати хвилю злості та агресії, а для  когось прозвучить як “Я люблю тебе”. Тому не треба ображатись на реакції ваших близьких. Спробуйте зрозуміти, що вони наразі перебувають у надзвичайній ситуації, яка і спричиняє неочікувані реакції. Разом з тим, не варто припиняти спілкування, спробуйте знайти потрібні слова. До кожної людини потрібно шукати свої ключі. І краще про них попросити прямо: “Дай мені інструкцію, як тебе підтримувати”.

Якщо вам відгукнулася ця стаття — поділіться нею у соцмережах.

Більше про авторку:

Олена Вострова – спеціалістка сфери психічного здоров’я і психосоціальної підтримки, влогерка, ведуча авторських проєктів на ТРК Київ та Українське радіо, має власний YouTube-канал.

Якщо наша діяльність є цінною для вас — підтримайте фінансово платформу “Пошуршимо?” на PATREON. Станьте популяризатором українського контенту про саморозвиток. PATREON
Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.