«Більше не вивезу»: як реалістично ставити цілі й досягати їх в умовах невизначеності

Ми чекаємо від себе такої самої продуктивності, як до 24 лютого, але її немає. Ми хочемо, щоб наш стан був рівним, але він згинається в люту синусоїду. Ми маємо достобіса цілей, але не сил і бажання їх реалізовувати. І це демотивує ще більше. Інструменти мирного часу не завжди допомагають. А що ж тоді працює? Як реально оцінювати свої ресурси, планувати й отримувати максимум можливого в умовах невизначеності? Про це читайте в покроковому гайді від кар’єрної консультантки Уляни Ходорівської.

---

---

Оцінюємо ресурси

Варто починати з питання «Де я?» — дивитися на стан свого ресурсу зараз. Звичайно, у нас можуть бути хороші командні ресурси, цілі, планування, але якщо ми виснажені, то не зможемо досягнути поставленого.

Є три основні носії ресурсу — місця, через які ресурс набирається і витрачається:

• тіло;
• психіка (психоемоційна сфера);
• інтелект, свідомість.

Якщо ми виснажені, то одна чи дві із цих частин можуть бути виснаженими.

Як сказала моя психотерапевтка, зараз не можна очікувати від людей, що хтось нестиметься по життю, розправивши крила. Ми всі шкандибаємо. Але якщо якось шкандибаємо — це вже добре.

Перед початком планування варто оцінити від 1 до 10 стан свого ресурсу за трьома категоріями:

• Як почувається моє тіло?
• Як почувається моя психоемоційна сфера?
• Як почуваються мій інтелект, свідомість?

Особливість воєнного часу — це не рівний стан, а люта синусоїда. Нас постійно гойдає. Тому коли оцінюватимете свій стан, беріть не за день, а за 2–3 тижні.

Тіло

На що звертати увагу:

• хронічні хвороби (чи є вони і чи є загострення);
• тілесна витривалість (чи можете довго йти);
• сон (чи є 7–8 год, глибокий чи поверховий);
• апетит (є чи немає);
• здатність отримувати задоволення (від руху, їжі, обіймів, сексу, спорту, масажу тощо) — це взагалі індикатор здорового тіла;
• загальна якість самопочуття.

Психіка

Що брати до уваги:

• здатність радіти;
• широкий діапазон емоцій;
• здатність проявляти емоції;
• сили на спілкування з іншими.

Інтелект і свідомість

Що тут оцінювати:

• пам’ять;
• здатність утримувати чи розподіляти увагу;
• спроможність перемикатися між завданнями;
• здатність генерувати ідеї;
• спроможність приймати рішення.

Оцініть від 1 до 10 ваш ресурс у всіх цих категоріях. Оцінили? Ваші показники — це не добре і не погано. Це як є.

Якщо ваші тілесні ресурси зараз на трійку, ви також можете планувати, але з урахуванням своїх сил. Це дає зрозуміти, скільки ми вивеземо, на скільки нас вистачить. Щоб наші психіка й інтелект витримували, нам треба підтягувати тіло.

Перед стартом будь-якого проєкту я здійснюю таке оцінювання. У моєму проєкті обов’язково є пункти з підтримки й відновлення ресурсу. У воєнний час це взагалі нагальна потреба. Прогулятися годину, побігати 25 хв, 15 хв позайматися йогою — будь-який рух. Інакше не доїдемо до кінця проєкту: сил не вистачить.

Що робити, якщо зовсім немає ресурсу?

Звичайно, можна героїчно щось планувати, але в якийсь час ми «закінчимось» — і «закінчимося» безальтернативно. Нас не підніме ніхто й ніщо: ні висока місія, ні батьківщина, ні бажання допомагати людям. Це дуже небезпечно. Цим ми підводимо себе й інших.

Тому якщо ваш ресурс за всіма сферами просідає, плануйте відновлення.

Визначаємо життєві пріоритети

Коли ми оцінили власні ресурси й побачили, що сил достатньо для якихось проєктів, потрібно розібратися, скільки всього виконуємо. Ідеться не тільки про робочі проєкти, а і про родинні, особисті.

Щоб планувати в умовах високої невизначеності, важливо бачити увесь обсяг проєктів. У мирний час це важливо, а у воєнний — надважливо. Інакше додасться один новий проєкт — наприклад, заболів зуб, треба йти до стоматолога й лікувати — і все ляже.

Що таке проєкт? Це щось, що має:

• окрему ціль;
• ресурси на її досягнення;
• завдання;
• терміни;
• бажаний результат.

Підказки

Робота — це не один проєкт. Наприклад, ви допомагаєте переміщеним жінкам і дітям, яких евакуювали. Це два різні проєкти. Чому? Тому що в них різні цілі, терміни, ресурси.

Волонтерство. Якщо ви на вихідних плетете маскувальні сітки — це одна історія, збираєте на дрони — друга.

Стосунки — окремий проєкт.

Діти — якщо їх кілька — різні проєкти. Одна дитина може ходити в садок, а друга — у старші класи. У цих проєктах у вас будуть різні завдання.

Батьки, друзі — це окремі проєкти.

Котики, песики, ховрашки, ігуани — ваші домашні улюбленці — також проєкти. Якщо раптом здається, що котик — не проєкт, згадайте, скільки всього відбувається, коли раптом його треба звозити до ветеринара.

Професійний розвиток і навчання — проєкти.

Усі системні справи, що стосуються здоров’я: візити до стоматолога, чекапи — також. Турбота про психічне здоров’я — окремий проєкт. І дуже добре, якщо він у вас є.

Переїзд і ремонт — проєкти.

Відпустка, хобі, громадська діяльність, якщо ви переїхали — адаптація на новому місці, вивчення мови — це все проєкти.

Проживання горя і втрати — що особливо актуально для воєнного часу — також.

Згадайте всі-всі ваші проєкти і випишіть їх у стовпчик. Скільки їх? 7, 12, 21, 30?

Мене часто запитують: «Що робити з вигоранням?  Люди виснажуються і не бачать цього».  Насправді вони не бачать, скільки всього тягнуть.  Коли ми не знаємо всього обсягу проєктів, то й не знаємо, як розподілити між ними сили. Не знаємо, чи вистачить нас.

Зараз такий час, що ми не можемо дозволити собі вигорання. Це розкіш.

Тому нам варто знати свої ресурси та з усього обсягу проєктів вибирати найважливіші.

Пріоритетизуємо

У нас одна голова й дві руки. У добі 24 години, шість з яких ми можемо бути активно продуктивними. Ми не встигнемо все-все-все. Тому нам потрібно вибрати найважливіші проєкти.

Але як це зробити, особливо під час війни? Пріоритетні проєкти — але пріоритетні для кого? Як мені  виділити час на хобі, якщо люди страждають і їм потрібна моя допомога?  Як я займатимуся бухгалтерією і зароблятиму гроші, якщо могла б назбирати коштів на дрони? 

9 фронтів — і всі важливі

Зараз в Україні є дуже різні фронти:

• військо (від ЗСУ до партизанів) — захищають території;
• медики, пожежники, МНС  — підтримують порядок на території;
• політики — керують і залучають міжнародних партнерів;
• військові волонтери — допомагають захищати території;
• цивільні волонтери — допомагають захищати життя;
• інформаційний фронт — залучають допомогу, завалюють ворожі сайти, підтримують населення, тиснуть на міжнародні спільноти, впливають на думку іноземців;
• економічні війська — працюють, купують, платять податки;
• фронт збереження життя — захищають тих, хто житиме на цих територіях (зокрема мами, що вивозять дітей закордон);
• мистецький фронт.

Часто складається враження, що захист території — це круто і правильно, а захист життя на самій території  — ну таке. Бек-офіс. Тил. Нудно. Непрестижно. Але якщо люди не питимуть капучино чи не купуватимуть капці — не пускатимуть гроші в обіг — економіка просто рухне. Цей фронт важливий. Як і важливо, щоб мами дбали про безпеку дітей, а митці створювали пісні. Слухаєш «Спи, кацап, заплющуй очі, партизан з Херсона це зробить неболяче» —  і на душі стає легше.

Загалом кожен фронт важливий. Не буде одного — усі інші функціонуватимуть гірше.  Не буде військових волонтерів — погано працюватиме військо. Не буде  фронту збереження життя,  військові не матимуть мотивації. Не буде інформаційного фронту, не буде зброї. Не буде економічних військ — не буде чим платити зарплати цивільним і військовим.

Хоч би на якому із цих фронтів ви були залучені — ви важливі.

Тому не спокушуйтеся ставити пріоритетними «престижні фронти». Краще вибирайте те, де максимально залучені ваші сильні сторони, те, що ваше. Тоді ви будете максимально продуктивними — навіть з трійкою на всіх рівнях. Там, де задіяні сильні сторони, витрачається менше енергії і вищий ККД.

Із загального списку проєктів виберіть 5 найважливіших (дрібні можна погрупувати).  Ті, якими займатиметеся в будь-якому випадку, які не облишити.

Перевірка: чи є серед цієї п’ятірки проєкт «відновлення ресурсу»? Немає? Можете далі не планувати, бо де ж брати на все сили?

Вибираємо мету або бачення

Ми можемо сформулювати мету або бачення проєкту, і вони принципово різні.

Мета — це про чіткі умови, середньотермінове планування, знайомі процеси, цифри, конкретику. Підходить для мирного часу.

Бачення — це про мінливі умови, віддалене планування, усе нове. Ми описуємо наші можливості та самовідчуття. Це те, чим раджу керуватися під час війни.

Якщо торік у мене були чіткі цілі, розписані в Excel, то тепер я не можу цього зробити. Я не знаю, що буде з моїм ресурсом завтра, тому формую бачення.

Наведу приклад.

Мета: на кінець останнього кварталу року в мене пошито 5 тисяч бронежилетів.

Бачення: хочу, щоб на кінець року бронежилети були сертифікованими. Також було б добре, якби ми налагодили постачання (хоч якесь)  і я відчувала, що це працює.

Це розмита ціль, сформульована в термінах можливостей і самовідчуття. Розмитість дає простір для гнучкого планування.

Формулюємо результат

Для цього варто відповісти на такі запитання:

• Коли це має відбутися (терміни)?
• Із ким це має відбутися? Хто буде поряд?
• Як я знатиму, що результату досягнуто?
• Який результат для мене буде достатнім, хорошим та ідеальним? Обов’язково робіть три списки до старту проєкту — це зупиняє вигорання й допомагає не розчаруватися.
• Якою є проміжна оцінка? Якщо у вас проєкт на три місяці, через 30 днів визначте, як ви просунулись. Можливо, треба скоригувати терміни чи бачення результату.
• Чи є в проєкті інші люди? Якщо так, узгодьте з ними план і бачення.
• Що я робитиму, якщо не досягну достатнього результату? Майте такий план Б до того, як почнете планувати проєкт. Це вакцина від страху поразки.

Здійснюємо аудит ресурсів

Ресурси бувають внутрішніми й зовнішніми. 

Коли ми живемо в умовах непевності й не знаємо, що буде завтра, найбільшу опору і стабільність варто шукати всередині себе.

Коли зовнішні ресурси не зрозумілі — буде грант чи ні, буде спонсор чи ні — вагомішими стають внутрішні ресурси. Це ваші здоров’я, стійкість, репутація, навички, досвід, знайомства, здатність переконувати, наполегливість, ентузіазм тощо.

Перед стартом важливих проєктів обов’язково проведіть аудит ваших ресурсів. Що конкретно вам згодиться цього разу?

Цілком можливо, що не все вас влаштовуватиме. Але малий ресурс — теж ресурс. Малий досвід — теж досвід. Не знецінюйте.

Концентруйтеся на тому, що у вас є.

Після внутрішніх ресурсів розгляньте зовнішні. Це партнери, колеги, ментори, наставники, рідні, які підтримують нас, професійні групи, спільноти саморозвитку, майно, фінанси тощо. Запишіть, хто вам може допомогти, до кого можете звернутися по пораду.

Аудит ресурсів дає відчуття стійкості.

Визначаємо бар’єри  і працюємо з ними

Проаналізуйте, чого вам бракує  для досягнення мети і що можна із цим зробити. От тільки не складайте список на три сторінки, а виберіть те, що справді важливо. Якщо ви бухгалтер і хочете працювати на українську компанію, не зациклюйтеся на рівні англійської.

Важливо визначати саме з активної позиції.

— Мене бісить ця бюрократія! — це рівень подразників, емоцій. На ньому ви нічого не зробите з бар’єром, який не пускає до мети.

— Ейчари не вміють грамотно комунікувати з кандидатами! — це рівень звинувачення, і він також не допоможе.

Якщо я кажу, що хтось бюрократ, то не можу це змінити. Я застрягла у своєму проєкті. Якщо ж не бачу, як пройти перепону бюрократії — це вже рівень проблеми. Тут є варіанти дій: шукати того, хто знає, самій іти й говорити, порушувати питання в публічному просторі.

Якщо у вас правильно сформульований бар’єр, ви можете з ним працювати.

Плануємо дії

Дайте розгорнуті відповіді на запитання:

• Які дії на шляху до цілі я можу зробити вже зараз?
• Які дії на шляху до цілі допоможуть мені подолати перешкоди, які бачу?

Це буде величезний список (в Agile він називається «беклог за проєктом»). Хороша новина — вам не обов’язково все реалізовувати.

Загалом у вас буде чотири списки:

• перелік усіх завдань;
• завдання на тиждень;
• список того, що в роботі зараз (уже виконуємо);
• те, що зроблено.

Їх можна вести в Excel, Trello, на дошці, у блокноті — будь-як, аби вам було зручно.

Поради

1. У кінці тижня звіряйтеся із ціллю.

2. Ціль змінилася? Зміниться список завдань у беклозі.

3. Завдання не виконується? Чого бракує? Шукайте рішення, а не критикуйте.

4. Неактульні завдання з беклогу видаляйте чи переміщуйте вниз.

5. Додавайте в беклог справи для відновлення ресурсу.

6. Не міксуйте беклоги.

7. Маленький прогрес — теж прогрес. Не знецінюйте його.

Практика

1. Виділіть 5 проєктів, які забирають найбільше часу й сил.

2. Випишіть 5 «найприбутковіших» проєктів (критерії — гроші, цінності, емоційний ресурс тощо).

3. Ці списки збігаються? Якщо ні, подумайте, що там роблять затратні проєкти. Чи справді варто залишати їх?

4. Обов’язково додайте у ваше планування проєкти з другого списку.

Відгукнулася стаття — поділіться нею в соцмережах.