93
July 6, 2016
Сьогодні хочу почати з життєвої ситуації, яка дуже знайома нам усім. Коли ми зустрічаємося з новим середовищем, новим видом діяльності чи просто з чимось незнайомим, це напружує і стресує, правда?І звісно тут грає роль досвід і рівень професіоналізму, але так чи інакше, доля невпевненості сидить всередині в кожному з нас.
Я пережила такий стан на цьому тижні, коли працюючи в компанії над новим проектом всього місяць, лишилася одна відповідальною за усю активність команди, оскільки обидві мої колеги пішли у відпустку. Здавалося б звичайна ситуація, а тим не менше вона мене струсонула. Адже я вже настільки звикла до того, що повністю впевнена в тому, що я роблю і як роблю, що відповідальність за результат в невідомому середовищі не давала мені спати цілу ніч:) У вас таке було?
Ми всі знаємо питання «зони комфорту» і те, що розвиток відбувається поза нею.
Я думаю, що почула цю фразу десь 5 років тому і активно намагалася виходити із своєї зони комфорту. Але часто тягар відповідальності (за проект, за результати, за щось важливе) нас так напружує, що ми забуваємо думати про розвиток і тільки те і робимо, що хвилюємося і нервуємо.
Вчора я почула і запам’ятала ті думки, що мене заспокоїли і дали поштовх подивитися зверху на ситуацію. Все це гарно звучить, але дуже непросте в імплементації. Проте я дуже хочу з вам поділитися, оскільки вірю, що це може допомогти і вам.
Я думаю в конкретній ситуації кожен відповість «так». Адже саме тут і саме зараз все здається супер важливим, помилка наджахливою, а непорозуміння – надсерйозним. Це логічно, бо ми мислимо емоційно, і зараз ми можемо знайти мільйон доказів, що це важливо саме зараз.
Тут звісно залежить від конкретної ситуації. В моєму випадку це буде однозначно важливо через тиждень, але не на такому емоційному рівні, як сьогодні. В іншій ситуації може бути така дрібниця, що вивела нас з рівноваги, про яку за тиждень ми вже 100 разів забудемо. То чому ж хвилюватися зараз?
На це питання більшість з нас відповість негативно. Бо дійсно, 99% ситуацій і нюансів, що турбують нас зараз, що забивають нашу голову і не дають думати логічно і світло, будуть не те, що смішними через 5 років, ми про них навіть не згадаємо.
І тут мене попустило, бо коли картинка розширюється, важливість проблеми стрімко зменшується.
Це останній трюк, який може допомогти, коли ми переживаємо щодо якоїсь ситуації. Якщо ви зробили все, що від вас залежало, а може і більше, то не варто віддавати свої нерви просто тому, що ви не можете заспокоїтись. Дайте чітку відповідь на питання і заспокойтеся.
Подумавши над моїм стресом через призму цих чотирьох простих питань, я заспокоїлась, зробила більше, ніж очікувала і з гарним настроєм провела день. А напружена ситуація розрулилася наступного ранку і я про неї згадую тільки в цій статті. Таке смішне життя, і ми такі смішні.
А як ви працюєте з своїми стресовими ситуаціями? Поділіться і, можливо, ви врятуєте комусь день чи ціле життя:)
Читайте також
Наші безкоштовні програми