718
6 Липня, 2016
Сьогодні хочу почати з життєвої ситуації, яка дуже знайома нам усім. Коли ми зустрічаємося з новим середовищем, новим видом діяльності чи просто з чимось незнайомим, це напружує і стресує, правда?І звісно тут грає роль досвід і рівень професіоналізму, але так чи інакше, доля невпевненості сидить всередині в кожному з нас.
Я пережила такий стан на цьому тижні, коли працюючи в компанії над новим проектом всього місяць, лишилася одна відповідальною за усю активність команди, оскільки обидві мої колеги пішли у відпустку. Здавалося б звичайна ситуація, а тим не менше вона мене струсонула. Адже я вже настільки звикла до того, що повністю впевнена в тому, що я роблю і як роблю, що відповідальність за результат в невідомому середовищі не давала мені спати цілу ніч:) У вас таке було?
Ми всі знаємо питання «зони комфорту» і те, що розвиток відбувається поза нею.
Я думаю, що почула цю фразу десь 5 років тому і активно намагалася виходити із своєї зони комфорту. Але часто тягар відповідальності (за проект, за результати, за щось важливе) нас так напружує, що ми забуваємо думати про розвиток і тільки те і робимо, що хвилюємося і нервуємо.
Вчора я почула і запам’ятала ті думки, що мене заспокоїли і дали поштовх подивитися зверху на ситуацію. Все це гарно звучить, але дуже непросте в імплементації. Проте я дуже хочу з вам поділитися, оскільки вірю, що це може допомогти і вам.
Чи важливо це зараз? Я думаю в конкретній ситуації кожен відповість «так». Адже саме тут і саме зараз все здається супер важливим, помилка наджахливою, а непорозуміння – надсерйозним. Це логічно, бо ми мислимо емоційно, і зараз ми можемо знайти мільйон доказів, що це важливо саме зараз.
Чи буде це важливо через тиждень?Тут звісно залежить від конкретної ситуації. В моєму випадку це буде однозначно важливо через тиждень, але не на такому емоційному рівні, як сьогодні. В іншій ситуації може бути така дрібниця, що вивела нас з рівноваги, про яку за тиждень ми вже 100 разів забудемо. То чому ж хвилюватися зараз?
Чи буде це важливо за 5 років?На це питання більшість з нас відповість негативно. Бо дійсно, 99% ситуацій і нюансів, що турбують нас зараз, що забивають нашу голову і не дають думати логічно і світло, будуть не те, що смішними через 5 років, ми про них навіть не згадаємо.
І тут мене попустило, бо коли картинка розширюється, важливість проблеми стрімко зменшується.
Чи можу я ще щось зробити і чи можу ще якось впливати?Це останній трюк, який може допомогти, коли ми переживаємо щодо якоїсь ситуації. Якщо ви зробили все, що від вас залежало, а може і більше, то не варто віддавати свої нерви просто тому, що ви не можете заспокоїтись. Дайте чітку відповідь на питання і заспокойтеся.
Подумавши над моїм стресом через призму цих чотирьох простих питань, я заспокоїлась, зробила більше, ніж очікувала і з гарним настроєм провела день. А напружена ситуація розрулилася наступного ранку і я про неї згадую тільки в цій статті. Таке смішне життя, і ми такі смішні.
А як ви працюєте з своїми стресовими ситуаціями? Поділіться і, можливо, ви врятуєте комусь день чи ціле життя:)
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну