Я OKAY: чому ти вже краща версія себе

admin
Поділитись

З ким ви себе порівнюєте? Ми живемо у світі, де завжди є люди, які досягли більше за нас, і ті, що знаходяться у “соціальній ієрархії” нижче. Ми постійно порівнюємо себе. Часом радіємо, що нам пощастило трохи більше, часом дивимося на чиєсь життя і думаємо “ох, ну чому в мене не так?”.

У мене загострився цей період у віці 20-25 років. Я навчалася, мала кльове оточення, але мені повсякчас здавалося, що всі навколо крутіші. Встигають більше, досягли вищих результатів, розумніші та ерудованіші. І як би я не пнулася зі всієї сили, щоб бути на “їхньому рівні”, мені це приносило аж ніяк не натхнення: лише розчарування у собі та злобу на несправедливість цього світу.

Відразу розкрию інтригу: після усвідомлення, що таке порівняння мене внутрішньо виїдає і є абсолютно деструктивним, я прийняла той факт, що єдина людина, з ким можу себе порівнювати — це я вчорашня. Але розберімо цю концепцію детальніше.

Єдина людина, з ким можу себе порівнювати — це я вчорашня

Отож, у вашому оточенні точно є людина, на яку ви рівняєтеся. Вам подобається, що вона робить, чого досягла, як її сприймають інші й ким вона є (принаймні з вашої точки зору). Особливо в період внутрішнього становлення та пошуку своєї системи цінностей це дуже важливо — уважно вибирати таку рольову модель для себе. Вона необхідна, щоб розширити горизонти, зрозуміти “а що і так можна”, відчути те, що вам подобається і повчитися в неї.

Досліджуючи лайфстайли таких людей, я зрозуміла, що відгукується мені не все. Тільки спочатку здається, що ось воно “життя моєї мрії” або “я хочу бути такою”. Проте прийняття факту, що люди не ідеальні, ми знаємо їхнє життя набагато менше, ніж думаємо, а також картинка в нашій голові про конкретну людину та її шлях може абсолютно відрізнятися від реальності й бути, м’яко кажучи, утопічною — змушує нас подумати ретельніше.

Хтось, дивлячись зараз на мене, може уявити яка я суперпродуктивна 100% часу, як я тільки те і роблю, що надихаю людей навколо, ходжу по пелюстках троянд, пишу статті і живу життям мрії. Ніхто не хоче бачити залаштунки: 10-годинний робочий день, перешкоди, прокрастинація, неприємні розмови, відсутність мотивації, злість або безпорадність.

ВИСНОВОК 1

Ви не знаєте людину, на яку рівняєтеся. Лише уривки життя, яке видно ззовні. Все інше ви могли домалювати й побудувати свої цілі базуючись лише на цьому Це пряма дорога до розчарування у результатах та марнування часу. Прийміть цей факт. Не створюйте собі кумирів.

ВИСНОВОК 2

Єдина людина, яку ви знаєте на 100%, бачите і зовнішню картинку, і внутрішню начинку життя — це ви! І саме тому слід порівнювати себе із собою вчорашнім.

Чому нам часом здається, що в нас все не як в людей? Бо ми знаємо і відчуваємо це на 100%, а не бачимо в інстаграмі збудовану картинку. Якщо розбити собі в голові це уявлення — жити стає набагато легше.

ВИСНОВОК 3

Прийняти себе на даному етапі життя з усіма перемогами й невдачами — це перший крок прогресу. Це найскладніша частина, принаймні такою була для мене. Бо вмикається перфекціонізм, слова з дитинства, в чому ти класна, а в чому ні, комплекси, які ми встигли набути до цього моменту і багато-багато тарганів.

Але знаєте, чому вам слід почати бути більш доброю до себе, полюбити й почати піклуватися про себе? Тому що у світі найлегше це можете зробити лише ви. Світ чекає на ваше світло, ви не можете нести світло в оточення, якщо не любите себе. Подумайте над цим. Чому ми чекаємо, щоб нас любили інші, якщо не можемо зробити цього самі?

Маленька підказка: Любити себе набагато легше, якщо проаналізувати скільки всього ви зробили за життя. Які висновки зробили, які страхи побороли, кому допомогли, кого підтримали? І прийняти факт, що все життя вам буде над чим працювати в собі. І це класно!

ВИСНОВОК 4

Мій улюблений вислів “Не порівнюй свій розділ № 1 з чиїмось розділом № 20”. О, ця фраза змінила моє життя. Бо після того, як ми прийняли свою недосконалість, дуже круто повірити в те, що ми всі можемо змінитися. Без чарівних пігулок, нешвидко, нелегко … але якщо робити маленький крок щодня, то за рік, ви будете попереду на 365 кроків.

Тому після прочитання цієї статті, я дуже хочу, аби ви сказали собі: “Зараз Я OKAY для себе, я на своєму етапі. Я молодець, бо готова крок за кроком будувати себе саму. Я вже краща версія себе. І щодня буду рости”.

Ми часто шукаємо швидких шляхів, віримо, що хтось знає краще, може нам розказати. Але секретів нема. Просто прийміть себе з усіма недосконалостями й налаштуйтеся на поступовий розвиток — прогрес кожного дня. Навіть якщо це мікропрогрес.
І за 5 років ви обернетеся, згадаєте цей період в житті й скажете собі: “Я OKAY! Я цінна, я сильна і я можу” .

Долучайтеся у спільноту саморозвитку “Пошуршимо?”. Це онлайн ком`юніті для жінок, що разом творять продуктивне життя в гармонії з собою. У спільноті щомісяця відбуваються майстер-класи, відеоконференції, спілкування в чатах, діє книжковий клуб. долучитись
Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.