1 196
7 хв
8 Вересня, 2022

Я довго думала про що хочу написати на четвертий день народження дітища й серця «Пошуршимо?» — нашої спільноти саморозвитку й однодумиць. Це неймовірне середовище, у яке я закохуюся щодня і яке стало невід’ємною частиною мого життя й розвитку. Є багато історій, але всі об’єднує одне важливе, що дала мені спільнота — впевненість. Підтримка, яка огортає та надихає, дає міцний фундамент для глибинних внутрішніх трансформацій і проростає саме впевненістю й вірою в себе, кожну учасницю та Україну. Тому сьогодні розкажу вам 4 історії про спільноту та впевненість, яку вона дала не тільки мені. Загорніться у пледик, заваріть чайку — і затишно пошуршимо…
Спільнота «Пошуршимо?» — закритий онлайн-клуб, де жінки разом навчаються на майстер-класах, читають та обговорюють книжки, спілкуються та підтримують одна одну.

Липень 2018
«Сьогодні мені знову потрібно вставати о 5:00. Це неприкольно попри те, як гарно про це пише Гел Елрод. Усі навколо сопуть, а я вилажу з ліжка, коли ледь світає. Умиваюся, швидко снідаю, заварюю каву, беру ноутбук і поспіхом біжу працювати. У мене є тільки 2 години перед роботою (PM в IT-компанії), щоб попрацювати над власною ідеєю. Я не почуваюся вельми щасливою від такого режиму, але мушу спробувати вирватися із цього пекельного графіку, не відмовляючись від того, що мене справді надихає — від “Пошуршимо?”.
Раніше я просто писала статті про особистісний ріст, огляди книжок на сайт, а зараз вирішила створити цілу платформу саморозвитку, на якій щомісяця з’являтимуться навчальні майстер-класи, відбуватимуться zoom-зустрічі та ефіри для учасниць, діятиме книжковий клуб. Це буде вже не просто тусівка читачок й фолловерів, а справжня спільнота жінок, де є абсолютно нова форма й глибина взаємодії.
Сказати, що я була впевнена в тому, що роблю, — це розсмішити Бога. Я страшенно боялася: і показати себе в новій ролі, і того, що це нікому не сподобається, і того, що нічого не вийде… Але для мене було набагато страшніше не спробувати, ніж отримати досвід цих пережитих страхів. Ну ось, завтра публікація першого майстер-класу (який я сама підготувала, записала на телефон і оформила) на сайті (який я сама зробила за гугл-інструкціями:) і лист людям, які ніколи не чули про спільноту. Страшно».
Після першого оголошення в спільноту долучилося понад 50 учасниць, і багато з них із нами ще й досі. Дивлюся на те літо й розумію, яким поворотним воно було в моєму житті. Як із того зерна «не можу не спробувати» проросла абсолютна любов до того, що ми створюємо в «Пошуршимо?» та впевненість у тому, що ми можемо змінити світ. Страх — це лише початкова частина шляху, коли найцікавіше попереду.

Жовтень 2020
«Ідея робити майстер-клас щомісяця стала викликом і серйозним навантаженням. Наступного місяця хочу розкрити тему цінностей. Вона має особливе місце в моєму серденьку, адже саме з них почався мій довгий шлях пошуку і створення себе. Зазвичай готуючись до ефірів та майстер-класів, я перебираю улюблені книжки, читаю свої рефлексії на цю тему та налаштовуюся на хвилю «самочуття».
Натрапляю на цитату Стівена Кові:
«Звідки походить природна впевненість? Вона походить зсередини. Походить від точних парадигм і правильних принципів, глибоко вкорінених у нашій відомості й душі, від внутрішньо-зовнішньої узгодженості, від цілісного життя, у якому наші щоденні звички віддзеркалюють наші найважливіші цінності».
Коли ти не тільки власниця бізнесу й тімлід, а й менторка майже трьох сотень жінок, злагода цінностей і рішень має особливе значення. Мені стало цікаво, як так: нас багато, а в чаті затишно, стільки розуміння, підтримки й натхнення? Я сама кайфую від нашого спілкування. Відповідь — спільні цінності. Вони настільки пронизали проєкт, що ними поєднані і експерти, і команда, і наші клієнти. І ця синергія прекрасна.
Цей майстер-клас отримав найбільший відгук серед дівчат, а я робила його з думкою «як я хотіла б натрапити на нього 10 років тому, коли уявлення не мала, хто я та що мені робити».
Ми командою прописали цінності «Пошуршимо?»: чесність, люди, сродна праця, Україна. По суті — це коріння проєкту, з них росте і стратегія, і команда. Довкола них об’єднується спільнота. Мені здається, що саме це є нашою суперсилою й конкурентною перевагою на ринку.

Вересень 2021
Уже кілька місяців як я стала мамою. Вау, досвід, який можна лише пережити — марно про нього писати. Я організувала роботу на квартал уперед і моя декретна відпустка добігає кінця. Мені трохи лячно повертатися, бо моє життя кардинально змінилося, як і я сама. У мене катастрофічно мало часу для роботи. Я забуваю про зустрічі, не встигаю писати статті й зі скрипом організовую ефіри. Сиджу на кухні, тривога накриває і здається, що мене просто недостатньо, щоб вигребти все це… А перед очима горнятко, яке ми зробили для учасниць спільноти. На ньому слова: «Я цінна. Я сильна. Я можу». І я розумію, що так, як раніше, не буде. Але буде по-новому.
Ох, тоді я не знала, що зможу все це робити ще й під час війни без чоловіка:)) Але в той момент зрозуміла, що в спільноті однодумиць не потрібно щось комусь доводити. Тебе достатньо — і для цього не треба бути ідеальною. Бо ти вже цінна, сильна й можеш зробити те, що задумала.

Серпень 2022
«Зазвичай я вимикаю звук сповіщень на ніч. Зайшла перевірити, чи не наростає повітряна тривога по Україні. Завжди це роблю перед сном, щоб бути морально готовою вставати серед ночі й бігти в підвал. Блим — бачу сповіщення в чаті спільноти «Пошуршимо?»: «Якби не спільнота, я не вижила б у цій війні». Сльози… від того, що, напевно, я теж.
Ми регулярно отримуємо такі повідомлення й попри їх кількість — кожне на вагу золота.
Я плачу щоразу, як чую щось таке, бо знаю: за словами стоїть багато болю і викликів. Проте я також упевнена, що спільнота — це саме те місце, у якому ми СПІЛЬНО переплавляємо страх на впевненість, а виклики — на силу. Бо тут, у колі однодумиць, ми стаємо незламними, як Україна.
Після одного інтерв’ю я усвідомила, що ми не припиняли працювати, навіть коли почалася війна. Ми переорієнтувалися й увімкнулися в роботу всією командою вже на третій день. Війна перекроїла наші життя й торкнулася кожної частинки душі, але не змінила нашої місії — навчання й підтримка жінок України. Коли усвідомлюю це, мурашки по шкірі.
Цими історіями я хотіла подякувати всім, хто долучений до спільноти «Пошуршимо?» усі ці роки та творить її разом із нами. Ми говоримо, що це закритий клуб саморозвитку для жінок, а я відчуваю, що це — сховок, де пульсує натхнення й підтримка. Простір, де тобі безпечно, де тебе поважають і приймають такою, яка ти є. Нам чотири роки, але увесь цей час ми будуємо не тільки себе, а й суспільство навколо. Ми вчимося не тільки шукати підтримку, а й бути нею. Ми творимо зміни, адже в одному зміненому житті — сила змін цілої країни.
Спільнота — це сила. А ще це впевненість, що разом ми незламні.
З Днем Народження нас.
Читайте також
Майстер-класи, що допоможуть пережити війну