640
9 хв
12 Лютого, 2021
Слухайте аудіоверсію статті на сайті, це займе 6 хв. Підписуйтесь на нас у Google Podcasts.
Ти творча або нетворча натура, талановита або не дуже, гарно або жахливо малюєш співаєш, танцюєш, пишеш… Це ярлики, які навішені на кожного з нас із самого дитинства. А ще ці слова, звучать щоразу, коли хочемо почати або спробувати щось створити просто так.
Творіть будь-що, лиш би це викликало революцію у вашому серці.
Елізабет Гілберт
“Я жахливо малюю” – казала я собі й усім, тишком мріючи піти на курси акварелі чи петриківського розпису. “У мене жах, а не голос” – лунає в караоке, коли стоїть завдання не першокласно виконати пісню, а отримати задоволення в процесі.
Мистецтво вмирає у дорослому житті у всіх, хто не зміг комерціалізувати своє бажання займатися творчістю. Так ми вважаємо. Ми стаємо економістами, бухгалтерами, юристами чи підприємцями і чомусь вважаємо, що це взаємовиключає іншу сторону нас: художників, співаків, письменників… Але що таке це “творче життя”? Чи не зайшли ми в глухий кут дитячих стереотипів, коли вважаємо, що ми вже занадто дорослі, щоб…
Влучно про це пише Елізабет Гілберт в книзі “Велика Магія”:
Творче життя – це те, яким рухає допитливість (curiosity), а не страх.
Тобто неважливо, в якому контексті, якими методами і точно вже в якому віці. Байдуже результат і його “довершеність”. Важливо, які емоції це несе вам в процесі.
Я щиро вірю, що кожна людина обдарована, проте не кожна має мужність відкрити свій талант. Ми боїмося осуду, боїмося що це щось дурнувате і незрозуміле, що результат не виправдає чиїхось очікування, що це гірше, ніж в когось, що це вдарить по самооцінці… Ох, скільки ми назбирали страхів щодо свого творчого начала, яке є в кожному, і скільки всього втрачаємо, заморозивши цю частину себе.
Ми поставили на паузу радість створення, польоту фантазії, відкритості до нового і креативу, а цим ми гальмуємо цікавість свого життя. Коли ви останній раз створювали або пробували щось нове? Не для нового статусу в інстаграм чи фейсбук, а для того, щоб зануритися в процес і відкрити у собі нову грань?
Не потрібно бути професійним художником, щоб кайфувати від малювання.
Не потрібно видавати книжки і заробляти своїми творами, щоб писати для душі чи для блогу. Не потрібно бути співачкою, аби розвивати свій голос на уроках вокалу, адже це найкращий антистрес або просто дитяча мрія. Не потрібно відкривати магазин handmade, щоб створювати щось руками, а робити це, бо воно заспокоює і несе радість, навіть якщо результат не ідеальний.
Є інший сценарій. А що, коли дійсно хочеться це зробити своєю професією? Тут потрібно прийняти кілька фактів:
Ви можете створювати щось неймовірно прекрасне, але не вміти його продати. І це не применшує унікальність створеного.
Праця – те, що творить результат у проміжках. Ваша творчість не може залежати від вашого натхнення. Цей порочний зв’язок знищив багатьох талановитих людей.
Відпустіть результат і рухайтеся далі. Вчіться вимикати перфекціонізм, робіть щось і йдіть далі, а світ хай собі реагує. Бо життя йде. Для того, щоб створити щось геніальне, потрібно перед цим створити багато-багато посереднього. І це нормальна еволюція будь-якого процесу творення.
Ця стаття покликана пробудити у вас бажання цікавитися. Ось ця цікавість робить нас живими, допомагає вибратися зі шкаралупи стереотипів, виховання, соціальних норм і пізнавати себе з різних сторін. Ба більше – створювати себе, не обмежуючись страхом, а озброївшись мужністю жити та наповнювати цей світ своїм світлом.
Якщо вас цікавить тема самореалізації – вам буде актуальний цей майстер-клас
Закінчу цю статтю словами Елізабер Гілберт, сподіваюся вони стануть вашим маяком: “Ви маєте всередині себе заховані скарби – незвичайні скарби – і я їх маю, і кожен довкола нас. Щоб добути їх на світ, потрібні зусилля, віра, зосередженість, сміливість, години відданої праці, а годинник цокає, а планета крутиться, і ми просто не маємо часу на всілякі дріб’язкові думки”.
Читайте найсвіжіше
Читайте також
