Мрійте не про посаду, а про життя, яке вона вам дасть! 7 порад як скласти кар’єрний план

Anastasiya Makhniuk
Поділитись

Навіщо людині  кар’єрний план? Чи кожному він  потрібен? Так, якщо хочете жити своїм життям і втілювати свої, а не чужі цілі. До чого тут візія, стратегія й бажання розповідає Уляна Ходорівська, кар’єрна консультантка й експертка спільноти “Пошуршимо?”


Уляна Ходорівська — коучиня та кар’єрна консультантка. Займається питаннями кар’єри та працевлаштування  понад 8 років. Керувала Дослідницьким та Консалтинговим центрами Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. Працює з темами професійного розвитку, вигорання, криз, зміни сфери діяльності, самопрезентації та професійної самооцінки. Є авторкою двох майстер-класів на платформі “Пошуршимо?”: “Синдром самозванця” та “Кар’єрний план”


Ми як професіонали маємо певен ресурс:  ідеї, компетенції, здібності, бачення, час. Під час праці ми ці ресурси вкладаємо у  роботодавця чи у власну справу, різні проєкти, якщо ми фрилансери. Натомість отримуємо вигоди: можливість вести певен спосіб життя, зв’язки та  гроші. Якщо у нас немає плану на цей ресурс, немає бачення на своє життя, то за нас його вигадають інші люди: розкажуть як  треба, як правильно чинити і ще й переконають в цьому. Буває, що ми слідуємо за чужим прикладом не замислившись чи він нам підходить, наслідки можуть бути кепськими. Такі приклади поруч: хтось із близьких вступив в університет, бо так наполягали батьки чи треті особи яскраво описували їм певну спеціальність, хтось пішов на роботу в компанію, бо інші відгукувалися, що там класно.

Якщо у вас відсутнє власне бачення, інші люди будуть користуватися вашими ресурсами для досягнення своїх цілей. Ви будете працювати на чужі цілі. 

Звісно, завжди є ймовірність склавши кар’єрний план, допуститися помилки у цілепокладанні,  дійти до мети і зрозуміти що це щось не те. Але так ви принаймні робите свої помилки. Ви прокачуєте своє бачення, привласнюєте результати цих помилок і робите висновки.

Помилки — це університети дорослих людей.

У студентський час помилки правили професори, а нині — життя. Якщо ми ходимо за чужими цілями, то виходить що й помилки не зовсім наші. Виходить, що я не вчуся ставити цілі, не вчуся перевіряти їх, не вчуся хотіти і довіряти собі.

Не маючи плану, ми слідуємо за іншими людьми, смикаємося на різні боки й не розвиваємося, не відбувається зростання у компетенціях, фінансах та репутації.

В результаті багато віддаємо, вкладаємося роботу, а “вихлопу” отримує мало. Так з’являється фрустрація, падає самооцінка і здається, що час змарновано. Але ці проблеми може попередити ваш кар’єрний план.

7 порад як скласти кар’єрний план

Намалюйте траєкторію

Якщо ми хочемо, щоб наше професійне життя було конструктивне, слід визначити траєкторію руху. Зауважте відмінність між конкретною ціллю і траєкторією.

Конкретна ціль “Через 10 років я хочу бути фінансовим директором компанії “Майкрософт”. Так теж можна, якщо ви знаєте точно знаєте відповідь на питання: “Чому саме Майкрософт? Чому саме фінансовим директором? Чому через 10 років?” Можете дати відповідь? Окей! Не можете? Значить це не цілі, а фантазії. Хоче це теж непогано й від них можна відштовхуватися. 

Мрійте не про посаду, а про життя, яке вона вам дасть.

Втім я рекомендую формувати напрямок, бачення. Розберемо на прикладі з фіндиректором “Майкрософт”. Ця посада — не самоціль чи фінальна мета, це засіб! Проаналізуйте які можливості й стиль життя дає вам бажана посада чи компанія. Наприклад, я хочу прокидатися вранці, мати справу з цифрами, великими потоками фінансів, працювати у престижній компанії, яка виготовляє продукт, яким я захоплююся. Ось це справжня ціль, а не “Майкрософт”!  За 10 років цей бренд може стати не популярним,  а посада фіндиректора відрізнятиметься від того, якою є зараз.

Формуйте свій професійний напрям не через посади, компанії, розмір зарплати, а у питаннях “Які задачі я хочу вирішувати?”, “Що мені цікаво?”, “Який стиль життя хочу?”.

Бажайте:

  • Не посаду, а задачі, відповідальність та інтерес.
  • Не компанію, а стиль життя, який вона дає.
  • Не гроші, а можливості, які ви завдяки ним отримаєте.

Довіртеся собі! Пробуйте! Один із принципів, в які я вірю: “Людина не здатна захотіти того, чого не здатна досягти!”

Складіть свій кар’єрний план

img

Змиріться з нелінійністю

Немає нічого гарантованого, абсолютно усе можна пережити. Людина здатна пройти крізь звільнення, крах свого бізнесу,  професійні програші. Треба змиритися з нелінійністю. Професійне життя більше схоже на спіраль, аніж на рух по прямій. Тут бувають відхили вбік, відкати назад. Якщо навести аналогію з насіниною, то зерно обирає ту траєкторію, з якої може прорости. Усе залежить від того скільки там води, сонця й що це за ґрунт. Довіряйте собі, вкладайтеся у свою чутливість, власну здатність аналізувати, що відбувається. 

Професійне життя більше схоже на спіраль, аніж на рух по прямій.

Краще покладайтеся на свою здатність до маневрування, аніж на лінійні моделі. Лінійні моделі не працюють. Ми не знаємо яким буде майбутнє. І це добре. Уявіть життя, де ви знаєте, що буде відбуватися аж до останнього подиху. Як на мене, це жахливо. Хоча, може, комусь і класно) Єдиний спосіб щось про себе знати — досліджувати себе й мати стосовно себе якісь наміри.

Визначте свої ресурси

Частенько на цьому етапі люди починають із питання: “Розкажіть чого мені бракує і я буду знати, що вчити. От повчуся й тоді рухатимуся по траєкторії кар’єри.” Я принципово не згодна з цією ідеєю. Спочатку треба розібратися з наявними ресурсами, може виявитися, що їх більше, ніж достатньо для побудови кар’єри. Тож які ресурси потрібні? Найперше це стабільна самооцінка. Перерахуйте що у вас добре виходить,  які  проєкти вважаєте успішними, попросіть в інших людей зворотний зв’язок про свою роботу. 

Коли ви підходите до планування професійного майбутнього у вас має бути стабільна самооцінка.

Далі перерахуйте свої компетенції та їхні межі. Щось ви умієте на рівні новачка, інше на середньому, а ось це на дуже хорошому. Люди схильні вважати своєю компетенцією тільки те, що роблять на відмінно, але це не зовсім так. От, наприклад, я не можу консультувати щодо кар’єрних питань людей молодше 20 років.Також нічого не петраю у підлітках. Тобто моя компетенція кар’єрної консультантки має свої межі. Але все одно я кар’єрна консультантка і це моя компетентність. Подивіться на те що вмієте і на ситуації, в яких ви це реалізуєте. Не треба позбуватися компетенції тільки тому, що десь у ній є межі.

Ще добре знати свої сильні сторони. Це поняття дуже знецінене. Сильна сторона — це те, що ми робимо легко. І саме тому, що нам це дається легко й із задоволенням, ми це не зараховуємо до своїх сильних сторін. А насправді це те, на що ми маємо спиратися. Подумайте і напишіть що ви робите легко і про свої особисті якості теж не забувайте.

Також рекомендую скласти список людей, які можуть допомогти вам у професійному житті своїм прикладом, консультацією чи підтримкою. Напишіть хто і в чому саме буде вашою опорою.

Це все дасть вам відчуття що ви не нулі, у вас щось є.

Мапа — не місцевість

Протягом життя хотілки міняються і треба дати собі на це право. Я великий прихильник гнучкого планування кар’єри: не такого, щоб один раз і на все життя, а такого що дозволяє регулярно переглядати свої цілі.

Будь-яка наша ціль у певному сенсі є фантазією. У  мене є фантазія, що за 10 років я все що хотітиму працювати з людьми, а насправді може  виявитися, що я захочу працювати з роботами чи піти мовчати у монастирі. З останнього мені поки смішно.

Коли ми щось плануємо і починаємо втілювати, то перевіряємо цю фантазію реальністю. І тут ви маєте пам’ятати, що завжди маєте право передумати, не вгадати.

Опишіть як ви будете себе почувати і що буде вам дарувати ці відчуття. 

Ще важливий момент — це деталі. У нашого бачення має бути достатньо деталей: мені не просто цікаво, а навпаки — я маю відповіді на питання  “Чому я почуваюся кльово? Яка причина мого доброго самопочуття? “ Ось це необхідна деталізація. А буває надмірна деталізація, коли ми починаємо уявляти колір килиму у своєму офісі, марку машини й ім’я партнера по бізнесу.

Якось моя клієнтка розповіла, що отримала кар’єру, про яку мріяла. Співпало все, навіть колір килима, але їй було не цікаво працювати. Тоді я її запитала: “А у твоє списку був пункт, щоб тобі на роботі цікаво? “ Виявилося, що ні.

Краще опишіть як ви будете себе почувати й що буде вам дарувати ці відчуття.

Гнучко плануйте

Ми формуємо своє бачення на 5-10 років. Якщо терміни 1-3 роки, то це вже не бачення, а цілі. Якщо на теперішній момент вам важко сформувати візію на п’ятирічку вперед, тоді вже плануйте на ближчий період. Це загальні рекомендації.

Бачення свого життя дає розуміння куди рухатися.

Сформували бачення на 10 років, тоді ставте цілі на ближчі роки. Та ви матимете перед собою картинку, до якої слід рухатися.

Потім фіксуйте кроки, які потрібно для цього руху. Пишіть усе, що вам треба: виконати ці справи, а до цього пройти такі-то курси, а перед сконтактувати з такими людьми, попрацювати зі своїм синдромом самозванця

Далі з цього списку обирайте головні 1-3 задачі на місяць та  формуйте спринт. 

Перевіряйте цілі

Коли минув перший спринт перегляньте свою ціль. Звірте її зі своїм баченням. Не лінуйтеся повертатися до цієї процедури раз на три місяці. Чесно запитуйте себе: “Я  ще цього хочу? Як я себе відчуваю? Ні? А чому так трапилося?”

Не бійтеся змінювати цілі.

Ви можете усвідомити, що бачення й ціль змінилася. Значить пора актуалізувати задачі.

Буває люди так багато вклали у досягнення цілі, що стає шкода її покинути. Щоб цього не відбулося з вами треба регулярно переглядати цілі та  бачення, по ходу справи коригувати план та напрям руху. Тоді більше шансів, що результат буде таким яким ви хочете.

Святкуйте

Це останній крок. Найбільш лаконічний. Святкуйте кожен маленький крок, який ви робите на шляху до своєї цілі.

Будьте на своєму боці й святкуйте перемоги.

Ось я повернуся додому з відпустки буду святкувати, що така молодець  і з’їздила у Тбілісі, відпочила. Запишуся на курс й похвалю себе зі страшною силою. Передумаю йти на курс? Ще раз похвалю себе.

У будь-якому випадку, щоб я не робила, я буду на своєму боці! Тому що рух до своїх цілей передбачає добре ставлення до себе.

Який крок у створенні кар’єрного плану виявився для вас найбільш корисним? Напишіть у коментарях. Якщо вам відгукнулася стаття — поширте її у соцмережах.
ПОТРЕБУЄТЕ ПІДТРИМКИ? Долучайтеся у спільноту саморозвитку “Пошуршимо?”. Це онлайн ком`юніті для жінок, що не шукають, а створюють себе. У спільноті щомісяця відбуваються майстер-класи, відеоконференції, спілкування в чатах, діє книжковий клуб. Це місце, де ви стаєте сильнішою! долучитись

Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.