Гігієна мозку та червона помада: інструкція як зберегти себе під час війни

Anastasiya Makhniuk
Поділитись

Усі ми намагаємося підлаштуватись до нових реалій: налагодити щоденну рутину, працювати й отримувати заробіток, виховувати дітей, думати про майбутнє. Але навіть опинившись у відносній безпеці, це дається непросто, адже війна продовжує впливати на  наш ментальний стан.

Тому ми поспілкувалися з Іриною Пономарь, тренеркою з розвитку мозку й експерткою з ефективності. Вона розповіла як не дати стресу зруйнувати мозок, вберегти свою особистість і не дозволити всяким путінам вкрасти наші мрії.


Ірина Пономарь —  консультантка з тайм-менеджменту, експертка з ефективності, тренерка з розвитку мозку. Фанатка нейроменеджменту та людських можливостей. Вивчає планування з 2011 року,  має  понад 14 років управлінського досвіду.


Дивіться інтерв’ю або читайте конспект розмови 

Стрес: що він робить з нашим мозком?

Стрес — це неспецифічна реакція нашого організму на стресор (певну ситуацію). Ця реакція є захисною і нормальною для людей. Не нормальним є застрягання в стресі.

Уявімо стрес як тунель, де є точка входження, потім ми його проживаємо і проходимо до найтемнішого місця, а далі з’являється світло і ми починаємо з нього виходити. Наша задача —  не застрягнути посередині цього тунелю й проживати стани стресу максимально екологічно для нас.

Наша задача — не застрягнути в стресі

Стрес — це ситуація, яка контролюється  в нашому організмі певними долями мозку й гормональною системою. Якщо трапляється стрес, на який ми реагуємо гостро чи не дуже, це означає що наша система захисту в мозку вмикає певні ділянки, які блокують здатність мислити, аналізувати, бачити, чути, у нас робиться тунельний зір, ми не усвідомлюємо інформацію, не відчуваємо власне тіло. 

Чому поради типу “подихай” НЕ працюють й що працює натомість?

Нервова й гормональна системи керуються автоматично рептильною частиною нашого мозку. Тоді стається певна біохімія: виділяється адреналін, норадреналін, кортизол. Вони потрапляють у кров, сполучення між нервовими клітинами й так контролюють нашу діяльність. 

Ми не можемо стресу сказати бути йому чи не бути. Це автоматична реакція.

Тому коли нам говорять “подихайте”, “опануйте себе”, “візьміть себе в руки”, ми не можемо цього зробити, адже доки гормони стресу не зруйнуються у нашому організмі, ми будемо відчувати ті стани, які відчуваємо. І в чому цікавість? Антидоту не існує! Тобто гормони стресу існують, а антистресу — ні.

Циклами стресу є  точка входження в “тунель” (певна біохімія, викид гормонів в організм), проходження тунелю (реакції бий, біжи чи замри). Як вихід існує чотири компоненти проходження стресу:

  • поріг реакції (що стимулює нас до певної реакції?)
  • величина реакції (як сильно ми реагуємо?)
  • швидкість розвитку стресової ситуації (наші відчуття ситуації)
  • завершення.

Це універсальний цикл і ми не можемо “вибити” жоден з цих компонентів. Не можна просто подихати й стрес розчиниться. Ні! Нам треба усвідомлювати як це відбувається і навчитися відстежувати свої стани, фіксувати на якому етапі ми зараз й допомагати собі їх проживати.

Гострий і хронічний стрес: де ми під час війни?

Гострий стрес провокує великий викид кортизолу в наш організм. Слід знати, що чим більший викид кортизолу, тим швидше він дійде до певних зон мозку  і вони заблокують подальші вироблення кортизолу, тобто спрацьовує система саморегуляції. Ось тому гострий стрес, якщо можна так сказати, є більш екологічним для людини.

Хронічний стрес — це коли ми щодня проживаємо епізоди жахливих умов. Зараз наше суспільство вийшло зі стану гострого стресу й увійшло в хронічний.  Наша реакція на стрес уже не така яскрава й кортизол не може швидко дійти до певних зон мозку й заблокуватися. І тут важливо розуміти, що подолати цей стрес допоможе фізична активність, ЗСЖ, сон, інтелектуальна діяльність. 

Змагайтеся за себе

Коли ми перебуваємо у стані стресу, то за наше керування відповідає амигдала, яка належить рептильній (первісній) зоні мозку. Але ще є префронтальна кора, котра відповідає за людську діяльність: самоконтроль, волю, увагу, пам’ять, здатність мислити, аналізувати та розуміти. 

Що нам слід зробити? Треба повернути керування собі — перемикати увагу із задньої частини кори  на префронтальну. Для цього можна читати книги, розв’язувати ребуси й головоломки, вчити прості вірші,  грати в ігри на логіку, писати  ранкові сторінки чи вести щоденник, буде корисно зайнятися творчістю, танцювати, виконувати ритмічну гімнастику. 

Відвойовуйте свою людську діяльність, змагайтеся за себе

Може здатися що нам не під силу це зробити, але є така штука —  енергія в дії. По міліметру відвойовуйте свою людську діяльність, змагайтеся за себе. Ви можете прийняти стан “я не можу нічого робити”  і ховатися за ним дуже довго. Але слід зрозуміти: те чим ми не користуємося, відмирає дуже швидко, а особливо у стані стресу. 

Війна руйнівна не лише людськими втратами,  а й тим, що людина  дичавіє. Наша психіка не пристосована до картин смерті й знищення, вона вмикатиме систему самозахисту. І якщо ви довго будете жити у цій системі самозахисту, під керуванням рептильного мозку, вам буде все важче повертатися до роботи. Створіть собі критичний мінімум задач на сьогодні: ви точно можете обрати що одягнути, пити чай з цукром чи ні, піти на прогулянку чи залишитися вдома…

Нейропластичність: перезапускаємо мозок

Ми усі втратили дуже багато, але прошу не втрачайте те, що лишилося у вас. Наше завдання як інтелектуального суб’єкта: зберегти наше культурне та інтелектуальне надбання. 

Тому вмикайтеся у діяльність: кидати й ловити м’яч — це теж інтелектуальна дія, найпростіша нейрогімнастика допоможе вийти зі стану стресу, помічними будуть навіть гарячі ванни, наносити крем на шкіру, одягатися. 

Нейропластичність — здатність мозку пристосовуватися до нових реалій й відбудовувати нові нейронні мережі.  Зважайте, що мозок відновлюється в стані плато, тому робіть паузи у вживанні інформації, складіть собі графік перегляду новин,  а в час вільний від перегляду  займіться чимось іншим,  тільки не гортайте стрічку соцмереж.

Через інтелектуальну й практичну діяльність залучається префронтальна кора головного мозку і вона гальмує зони, які відповідають за стрес. Це допомагає нам прожити цикли стресу.

Якщо ви боретеся за себе, то обов’язково переможете. У кожного з нас свій фронт і він не завжди на передовій, збережіть себе, адже нам для відбудови України потрібна сильна та розумна нація.

Дотримуйтеся гігієни мозку і фарбуйте вуста червоною помадою

Турбота про наше тіло й наш дух —  головна задача нині. Спорт, як не дивно,  є однією із форм проживання стресу: ми проходимо ці стадії через фізіологічну боротьбу проти зовнішнього й внутрішнього ворога. 

Якщо ви крутите по колу думки, страхи, жахливі новини й не вимикаєте їх, то самі заганяєте себе в емоційну пастку, переживаєте цей стрес знову і знову. Тому перше завдання — зменшити навантаження стресових емоцій, припинити жувати цю “думкогумку”, вимикайте негативні помисли. І це не про токсичний позитив. За своїм мозком слід доглядати як за тілом та обличчям. Ось чотири правила турботи:

  • Екологія мислення

Учені порахували, що об’єм думок в голові людині складає близько 60 000. 80-85% з них —  це частка думок, які повторюються з дня у день. До того ж більшість цих думок у нашій ситуації є негативними. Але наша задача — знижувати рівень стресу, усвідомлювати що й для чого ми думаємо, який наслідок наших думок.

  • Ментальна гігієна

Сюди входить діджитал-детокс. І мова не лише про гігієну споживання новин. Майте на увазі, що сучасна людина перетворила свій мозок на піранью, яка постійно їсть інформацію. Але споживання й обробка інформації потребують спокійних станів. Знижуйте кількість споживаної інформації незалежно від того позитивна вона чи негативна. Погляньте на час, який витрачаєте на соцмережі й скоротіть його у два рази, чи бодай на 30% і ви вже відчуєте як ваш психоемоційний стан поліпшиться. 

  • Піклування про себе та інших

Ми — соціальні створіння. У піраміді Маслоу раніше виділили як базові потреби: здоров’я, харчування, безпеку, комфорт, розмноження. Але у серпні минулого року науковці дослідили, що піраміду слід перевернути: так на першому щаблі опинилися потреби соціальної складової — людині потрібна людина. Тому перевірте свої соціальні контакти, чи є у вас безпечне коло спілкування, де ви можете екологічно проговорювати свої емоції. Ще один спосіб проживати почуття —  служіння й допомога іншим. Це не завжди про волонтерську діяльність, часто це просто зробити чай близькій людині,  проявити турботу про неї,  а також — піклування про себе.

Навчіться співпереживати собі, таким чином ви навчитеся співпереживати іншим.

  • Пошук сенсів

Наш мозок потребує сенсів для свого існування. Під сенсами мається на увазі мета. Раніше  у нас була ціль поїхати у відпустку, купити нерухомість чи інші матеріальні блага, здобути освіту, відвідати іншу країну… На жаль, війна забрала у нас ці сенси, відібрала довгострокове планування, але це не означає що ми маємо відмовитися від власних мрій та бажань.

Сенс — це те сяйво, яке робить нас більшими за Его.  Він може проявлятися через служіння людям або мету: зосередитися на наступному кроці, дочекатися коли зацвіте вишня, коли вдасться опанувати нову навичку. Робіть щось таке, заради чого ви прокидаєтеся вранці. Доглядайте себе з моральної й етичної сторін. Це поради для тих, хто перебуває у відносній безпеці.

  • Користуйтеся помадою і тримайте бойовий дух

Під час Другої світової війни у 1943 році Вінстон Черчіль помітив, що бойовий  дух населення падає. Щоб виправити ситуацію британський очільник віддав наказ про відновлення виробництва червоної помади для губ. Також це спровокувало сплеск економіки! 

Якщо ви жінка — малюйте вуста червоною помадою, посміхайтеся, хай ворог бачить наш моральний дух. 

Не забувайте про феномен дзеркальних нейронів: ми зчитуємо настрій тих, кого бачимо. Тому якщо хочете підтримати інших — підтримайте спочатку себе, а решта підтягнеться.

Якщо вам відгукнулася ця стаття — поділіться нею у соцмережах. Хай міцніє наш дух, Слава Україні!
Долучайтеся у спільноту саморозвитку “Пошуршимо?”. Це онлайн ком`юніті для жінок, що разом творять продуктивне життя в гармонії з собою. У спільноті щомісяця відбуваються майстер-класи, відеоконференції, спілкування в чатах, діє книжковий клуб. долучитись
Напиши, якщо тобі відгукнулося

Поділитись

Читайте також

.