Сила — це м’язи чи гармонія? Історія учасниці спільноти

Спільнота «Пошуршимо?» продовжує ділитися досвідом своїх учасниць. Ми вже розповіли історію Вікторії Кравчук, а сьогодні передаємо слово Мар’яні Чепіль, яка з нами з осені 2018 року. Поговорили з Мар’яною про спільноту, про внутрішню силу, ресурсні звички, секрети ефективного планування, навички енергетичного менеджменту, а також про біг й атмосферні сніданки зі свічками та квітами.

Мар’яна — жінка-воїн, військовослужбовець, офіцер Збройних сил України. Наразі — паралельно з роботою — навчається на коуча, психолога-консультанта у КПТ-напрямі. Обожнює ранкові пробіжки, цікавиться темами сервірування столу та засушування квітів, любить поезію Ліни Костенко.

«Все пахло квітами, сонцем, щастям»: як «Конференція натхнення» стала початком великої подорожі

Про «Пошуршимо?» Мар’яна дізналася від Оксани Шахової, львівської бізнес-леді, психологині, засновниці Lviv HR Solutions. Зацікавившись, дівчина переглянула сайт спільноти, і виявилося, що незабаром відбудеться «Конференція натхнення», жива зустріч для учасниць ком’юніті, що минула у Львові восени 2018 року. Мар’яна вирішила приєднатися до події: «Це була неймовірна атмосфера — все пахло квітами, сонцем, щастям. Довкола мене були прекрасні, натхненні дівчата, і саме тоді я збагнула, що ось вони — ті люди, поряд з якими хочу бути і разом рухатися вперед».

Хоча вирішальною для Мар’яни стала офлайнова подія, у неї були й чіткі запити-очікування: структурувати інформацію із саморозвитку, щоб не хапатися за все підряд, а розвиватися гармонійно і послідовно, опанувати навичку якісного читання. Були і відкриття: дівчина завжди думала, що планування — це те, що вона дуже добре вміє робити. Як виявилося, в цьому теж було куди рости. 

«Ще одним визначальним чинником стала мова — мене підкупало, що платформа українськомовна і пропагує український контент. Разом із ними я знайшла для себе чудові книжки, відео, майданчики, додатки, і все це — українською. Я познайомилася з неймовірними українськими спікерами, отримала якісне спілкування рідною мовою. Дуже цьому радію», — ділиться Мар’яна. 

«Я сильна» — це коли ти в ресурсі, а не навпаки

«Про військову службу, зокрема про офіцерські погони, я свідомо мріяла з першого курсу університету. Уявляла себе у формі, кохалася у цій картинці. Коли після завершення цивільного навчання я таки потрапила у військове коло, відчула, як це насправді непросто. Ще зовсім юна я кинулася у доросле, суворе, войовниче середовище, не розрахувала своїх сил, дуже себе визискувала, намагалася весь час залишатися “на рівні”. У якийсь момент відчула, що вичерпала всі свої ресурси», — розповідає Мар’яна.

Ми часто думаємо, що сила — це насамперед про волю, уміння зібратися і, попри обставини, рухатися до своєї мети. Для когось такий підхід спрацьовує, проте скільки ресурсів витрачається по дорозі? І чи будемо ми задоволені, коли перетнемо фінішну стрічку? Одним із найбільших відкриттів для Мар’яни стало те, що можна по-іншому: «Спільнота допомогла зрозуміти: я можу бути сильною, дозволяючи собі бути собою. Це розуміння не прийшло в один момент, а вималювалося поступово на різних майстер-класах і у спілкуванні з учасницями ком’юніті. Спробую виділити кілька ключових моментів:

• Я зуміла перевести фокус із зовнішніх чинників на внутрішні: мене визначає не те, де я є і що я роблю, а те — хто я така. Це було боляче, але напрочуд важливо проговорити. Я — не моя робота. Я — щось значно більше: потрібно побачити себе справжню крізь шари соціальних ролей і очікування інших людей.

• Я навчилася любити себе, доброзичливо до себе ставитися. Дозволила собі відчувати різні емоції: сміятися і плакати, коли хочеться.

• Я навчилася оцінювати свій рівень енергії — поновлювати його, коли треба, не витрачати ресурси на зайве. Знайшла свої ресурсні заняття — те, що завжди допомагає поновити внутрішній запас.

• І, наостанок, зрозуміла, що сила для мене — не про волю чи м’язи, а про вміння залишатися у гармонії, бути спокійною, коли довкола “важкі” люди, непрості ситуації чи гарячі емоції».

Ранні прокидання, біг і атмосферні сніданки: коли звички і ритуали є джерелом сили

«Мені подобається вислів, що легко шукати гармонію, якщо ти монах і усамітнився в горах. Проте спробуй знайти її посеред викликів великого міста», — ділиться Мар’яна. Гармонія — це завжди про баланс, вміння давати і брати, витрачати енергію і відновлювати її. На консультаціях однієї психологині дівчина дослідила, що метафорично бачить свою внутрішню сутність як енергетичне джерело у формі кульки. Коли ти в ресурсі — кулька велика і вилискує, а коли віддав усі сили — стає маленькою і тьмяною. Секрет сили — «підгодовувати» свою кульку тоді, коли їй це потрібно.

«Одним із найцікавіших майстер-класів у спільноті для мене стало “Заряджене мислення” від Тані Пилипчук із бонусною лекцією про енергетичний менеджмент від Алли Заєць. Зокрема, Алла говорить, що так звані енергетичні вампіри — це міф, що ніхто не забирає у нас енергію, ми її віддаємо самі — подіям, людям, емоціям. Раніше я приходила з роботи, ніби вичавлений лимон, мої ранкові ресурси зникали ще до обіду. Пізніше навчилася відстежувати, як я почуваюся у моменті, вчасно поновлювати сили і не віддавати їх на дріб’язок», — розповідає Мар’яна. 

Дівчина говорить, що один із важливих напрямів роботи — складати списки ресурсних занять: того, що наповнює нас енергією і робить щасливими. Для Мар’яни такими заняттями стали ранкові прокидання, біг і довгі атмосферні сніданки:

• Вже більше двох років дівчина прокидається о п’ятій ранку. Такий режим дає змогу натхненно почати день, приділити час собі, добре спланувати справи. Мар’яна йде на роботу наповнена, з відчуттям, що вже стільки всього зроблено. Режим вимагає і поступок: треба вчасно лягати спати, відмовляти собі у пізніх прогулянках, проте коли знаєш, навіщо щось робиш, це дається легко і в задоволення.

• Свій день Мар’яна починає з пробіжки: «Це неймовірне відчуття, коли ти ще ледь прокинулася, а вже біжиш. Спеціально для цього звечора готую одяг і взуття, щоб все було під рукою. У холодну пору замінюю біг зарядкою і йогою». Розуміння, що біг — це «її» теж пришло не одразу: «Довго збиралася у спортзал, хоча мені там некомфортно. Одного дня Таня* припустила, що, може, це не “моє” і треба пробувати різну фізичну активність, шукати те, що буде в кайф. Пізніше я мала коуч-сесію з експерткою спільноти Оленою Садомою, і вже разом із нею ми прийшли до бігу. Зараз не уявляю своє життя без нього».

• Сніданки — гордість Мар’яни: вона красиво сервірує стіл, запалює свічки і викладає сушені квіти, їсть повільно та із задоволенням. На майстер-класі від Марти Чорної, йогині та експертки зі здорового харчування, дівчина багато дізналася про корисну та поживну їжу, тож енергії від сніданку тепер вистачає на весь ранок.

*Таня Пилипчук, засновниця платформи й спільноти саморозвитку «Пошуршимо?». Експертка в темі планування й продуктивності. Авторка низки майстер-класів про самоорганізацію, усвідомлене планування й схожі теми.

Рецепт улюбленого сніданку від Мар’яни «Вівсяномлинець із різними начинками»

Знадобляться:

— 1–2 яйця

— 2–3 десертні ложки подрібненої вівсянки

— молоко чи сметана за смаком

— сіль, спеції

— зелень за бажанням

У посудину насипати вівсянку, додати яйце і молоко (або сметану). Можна дати суміші постояти, аби вівсянка трохи розім’якла, Мар’яні подобається, коли вона лишається ледь твердуватою. Взбити суміш вінчиком або виделкою, додати сіль та спеції. Вилити масу на добре розігріту і змащену олією сковорідку. Смажити кілька хвилин. Подавати з салатом чи начинками за смаком. 

Смачного!

Як спільнота допомагає бути сильною

«Нещодавно усвідомила, що з платформи розпочалося моє якісне життя: я зустріла чудових людей, які мене надихнули, здобула чимало корисних навичок, отримала цінні знання. У спільноті я зрозуміла, чому необхідно вивчати іноземну мову і що це дасть саме мені. За порадою дівчат пішла до викладачки з англійської, з якою ми працюємо вже рік», — тішиться здобутками Мар’яна.

Як і героїня нашого попереднього матеріалу, Віка, дівчина тепло відгукується про партнерську програму: «Цінність програми я збагнула не відразу, а тоді, коли зконтактувала з дівчатами, що роблять неймовірні речі — несуть творчість, змінюються, вчаться, а найголовніше — дивляться в очі своїм страхам. Розумієш, що це класно і не так складно, як можна було би подумати. Як результат — і сама стаєш сильнішою, готовою до звершень. Для мене цінною є думка, що ми творимо своє середовище, а воно водночас творить нас».

Ще одне відкриття спільноти — планування теж може і має стати звичкою. Це зараз тренд, ми багато чуємо про тайм-менеджмент, проте чи вміємо ми самі правильно планувати? «Раніше я себе переконувала, що на деякі справи бракує часу, але якщо ти щось заплануєш, то з’явиться час суто на заплановане, а не на гортання стрічки в соціальних мережах. Завдяки Тані Пилипчук я відкрила для себе техніки і секрети ефективного планування, які справді працюють і допомагають не змарнувати день. Завдяки ним мені вдається поєднувати роботу і навчання, а ще — коли знаєш, куди рухаєшся, і встигаєш найголовніше, почуваєшся в ресурсі». 

Що почитати

Одна з можливостей спільноти — книжковий клуб: учасниці щомісяця читають обрану книжку із саморозвитку, а потім її обговорюють. Запитали у Мар’яни, які книжки з клубу чи з власного читацького досвіду справили неабияке враження. Ось результати:

«Правило п’яти секунд» Мел Роббінс. Книжка про простий підхід, що допомагає зробити те, на що ви давно не можете зважитись.

«Про що я говорю, коли говорю про біг» Харукі Муракамі. Збірка автобіографічних нарисів відомого письменника, у якій йдеться про біг, про рух автора по життю, подорожі, письменництво і навіть утримання джаз-бару. 

«Сила волі. Шлях до влади над собою» Келлі Макґоніґал. Ця книжка відомої американської психологині і викладачки Стенфордського університету стала світовим бестселером. Буде цікава тим, кому бракує сили волі для досягнення своїх цілей.

«У пастці депресії. Як подолати тривожність і радіти життю» Алекса Корба. Видання для всіх, хто цікавиться психологією, теоріями, що пояснюють емоційні стани та розвиток депресії.

Якщо історія Мар’яни виявилася цінною для вас — лишіть коментар або поділіться статтею з друзями. А якщо зацікавила спільнота «Пошуршимо?» — запрошуємо!